Торсіон

Для математичного опису торсіонів використовується закон Гука для деформацій зсуву:

${\displaystyle T=-\kappa \theta \,}$

де ${\displaystyle T}$ — момент сили, прикладеної до торсіона у Н·м;

${\displaystyle \theta \,}$ — відносний кут закручення у радіанах на метр довжини стрижня торсіона (рад/м);

${\displaystyle \kappa \,}$ — константа вимірювана у Н·м²/рад, що носить назву жорсткість при крученні і характеризується добутком модуля зсуву (модуля пружності другого роду) та полярного моменту інерції: ${\displaystyle \kappa =G\cdot I_{p}.}$ Жорсткість при крученні характеризує момент сили, що потрібен для скручування одиниці довжини стрижня (торсіона) на кут в один радіан.

Мишоловка із спіральною торсіонною пружиною

• Маятники з торсіонним підвісом.
• Пружини торсіонних підвісок автомобілів та бронетехніки, за рахунок пружної деформації яких на скручування знижуються динамічні навантаження, що передаються підресорній частині автомобіля[1].
• Торсіонні вали — елемент валопроводу, що являє собою попередньо тарований вал, призначений для безпосереднього вимірювання передаваного ним крутного моменту[2] або для згладжування крутильних ударів.
• Крутильні (торсіонні) терези — фізичний прилад, призначений для вимірювання малих сил або моментів сил.

• Ресора
• Скорпіон (баліста)
• Деформація кручення

• Опір матеріалів. Підручник /Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Г. С. Писаренка — К.: Вища школа,1993. — 655 с. ISBN 5-11-004083-4
• Мильніков О. В. Опір матеріалів. Конспект лекцій. — Тернопіль: Видавництво ТНТУ, 2010. — 257 с.