Павловський Іван Григорович (міністр)

Іван Григорович Павловський (5 липня 1922(19220705), село Латиголь, тепер Сєнненського району Вітебської області, Білорусь — 22 липня 2007, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, залізничник, міністр шляхів сполучення СРСР. Член ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Депутат Верховної ради СРСР 9—10-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (4.05.1971). Кандидат економічних наук (1969).

Павловський Іван Григорович
Народився 5 липня 1922(1922-07-05)[1]
село Латиголь, тепер Сєнненського району Вітебської області, Білорусь
Помер 22 липня 2007(2007-07-22) (85 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство  СРСР,  Росія
Національність білорус
Діяльність економіст, політик
Alma mater Петербурзький державний університет шляхів сполучення (1950) і Q47007463? (1941)
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1941 закінчив Оршанський технікум залізничного транспорту Білоруської РСР.

У 1941—1942 роках — черговий по станції, заступник начальника станції, інженер Надєждинського відділення руху Свердловської залізниці.

У 1942 році — курсант Свердловського піхотного училища РСЧА.

У 1942—1947 роках — начальник станцій Тур'їнські Рудники, Лісна Волчанка і Верх-Нейвинськ Свердловської залізниці; інспектор Воронезького відділення, заступник начальника станції Воронеж—2 Південно-Східної залізниці.

У 1947—1950 роках — студент Ленінградського інституту інженерів залізничного транспорту імені Образцова.

Член ВКП(б) з 1949 року.

У 1950—1953 роках — заступник начальника, начальник відділу експлуатації Челябінського відділення Південно-Уральської залізниці.

У 1953—1959 роках — начальник станції Сталінград-1 Приволзької залізниці.

У 1959—1961 роках — начальник Ртищівського відділення Приволзької залізниці.

У 1961—1967 роках — 1-й заступник начальника Приволзької залізниці.

У 1967—1972 роках — начальник Приволзької залізниці.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 травня 1971 року за видатні успіхи у виконанні завданні п'ятирічного плану перевезень і підвищення ефективності використання технічних засобів залізничного транспорту Павловському Івану Григоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1972 — 14 січня 1977 року — заступник міністра шляхів сполучення СРСР — начальник Головного управління руху.

14 січня 1977 — 29 листопада 1982 року — міністр шляхів сполучення СРСР.

У листопаді 1982 — квітні 1984 року — 1-й заступник Постійного представника СРСР у Раді економічної взаємодопомоги (РЕВ).

З квітні 1984 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

Помер 22 липня 2007 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди і звання

Примітки
  1. Павловский Иван Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.