Павловський Михайло Антонович
Миха́йло Анто́нович Павло́вський (13 березня 1942, село Ружична, Хмельницький район, (нині частина міста Хмельницький) Хмельницька область — 26 лютого 2004, місто Київ) — український державний діяч, політик та відомий учений. Народний депутат України 2-го, 3-го, 4-го скликання. Член партії ВО «Батьківщина» з лютого 2000 року, голова Київської міської організації, член президії Політради, заступник голови партії з 2001.
Михайло Антонович Павловський | |
---|---|
| |
Міністр промисловості України | |
28 вересня 1992 — 27 жовтня 1992 | |
Президент | Леонід Кравчук |
Прем'єр-міністр | Вітольд Фокін |
Попередник | Віктор Гладуш |
Наступник | Анатолій Голубченко |
Народився |
13 березня 1942 село Ружична, Хмельницький район, Хмельницький |
Помер |
26 лютого 2004 (61 рік) місто Київ |
Похований | Байкове кладовище |
Відомий як | економіст, політик |
Місце роботи | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Освіта | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Політична партія | Батьківщина |
Діти | Павловський Андрій Михайлович |
Нагороди | |
Професор, доктор технічних наук (1977 рік), доктор економічних наук (1997 рік), Заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії технологічних наук України, академік ряду міжнародних академій.
Біографія
Народився у 1942 році в незаможній родині селян на Хмельниччині. Українець. Син Андрій Павловський — був викладачем КПІ, нині Народний депутат України.
Михайло Павловський один з ініціаторів створення і перший декан факультету авіаційних та космічних систем в Національному технічному університеті України «КПІ». http://kpi.ua/pavlovsky-foto
Понад 25 років — завідувач кафедри теоретичної механіки в НТУУ КПІ. Створив міжгалузевий НДІ проблем механіки «Ритм» при НТУУ «КПІ».
У 1992 році був Міністром промисловості України.
Народний депутат України ІІ, ІІІ та IV скликань Верховної Ради України. Був Головою комітету з ядерної політики та безпеки.
Творчий доробок
Творець власної наукової школи з гіроскопів, навігаційних приладів і комплексів. Став першим доктором наук в Україні у галузі гіроскопів і навігаційних комплексів. Його підручник з теорії гіроскопів був першим галузевим підручником у світі. Під керівництвом Павловського розроблено унікальне обладнання для наземних випробувань ракетно-космічного комплексу «Енергія-Буран», а після Чорнобильської аварії — дистанційно керовані роботизовані комплекси для проведення робіт з радіоактивними матеріалами.
Розробник економічної теорії перехідного періоду та її українського контексту. Докторська дисертація Михайла Павловського з економічної теорії стала першою на пострадянському просторі, яка була присвячена стратегії економіки перехідного періоду. Ввів поняття стійкості економічної системи, що дозволяє дослідити механізми розвитку міжнародних фінансових криз.
Автор понад 450 друкованих праць, серед яких 24 книжки (монографії, підручники, навчальні посібники).
Підготував 12 докторів наук і 50 кандидатів наук. Автор 80 винаходів.
Нагороди та відзнаки
Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1980 рік), «Заслужений діяч науки і техніки України» (1991 рік), лауреат Державної премії СРСР (1986 рік) та двох Державних премій України (1980, 1992 роки),
2007 року на території Київської політехніки відкрито меморіальну дошку честі Михайла Павловського.
Книги
- «Живу тобою, Україно»,
- «Макроекономіка перехідного періоду. Український контекст»,
- «Стратегія розвитку суспільства. Україна і Світ»,
- «Шлях України»,
- «Теорія гіроскопів»,
- «Теоретична механіка».