Павловський повіт (Воронезька губернія)

Павловський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Воронезького намісництва й Воронезької губернії, що існувала у 17791924 роках. Повітове місто Павловськ.

Павловський повіт
Герб повітового центру
Губернія Воронезька губернія
Центр Павловськ (Воронезька область)|Павловськ
Створений 1727
Скасований 1924
Площа 3694,4 (1897)
Населення 157 365 осіб (1897)
Густота 42.6 осіб / верст²
Наступники Бобровський повіт, Богучарський повіт

Географічне положення

Повіт розташовувався в історичній області Слобідська Україна, у центрі Воронезької губернії.

Площа повіту в 1897 році становила 3694,4[1] верст² (4 204 км²).

Населення

За даними перепису 1897 року в повіті мешкало 157 365 осіб (77 574 чоловіки та 79 615 жінок)[1]. За національним складом: росіяни — 57,8%, українці — 42,0%. У повітовому місті Павловськ мешкало 7202 особи.

Історія

Повіт утворено 1779 року у складі Воронезького намісництва. 1796 року намісництво перетворено на Воронезьку губернію.

Декретом від 12 травня 1923 повіт скасовано, територія розподілена між Бобровським і Богучарським повітами[2].

Адміністративний поділ

На 1913 рік повіт поділявся на 20 волостей[3]:

  • Александровська,
  • Александровсько-Донська,
  • Буйловська,
  • Верхнє-Мамонська,
  • Воронцовська,
  • Гавриловська,
  • Гвазданська,
  • Гнілушинська,
  • Гороховська,
  • Журавська,
  • Казинська,
  • Клєповська,
  • Лівенська,
  • Лосєвська,
  • Михайловська,
  • Нижнє-Мамонська,
  • Петровська,
  • Семеновська,
  • Солонецька,
  • Шестаковська.

Джерела

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.