Павло (Кравчук)
Павло́ (у світі Кравч́ук Петро́ Миха́йлович; нар. 26 вересня 1965, Тернопільська область) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української Православної Церкви Київського Патріархату), єпископ Тернопільський і Теребовлянський.
| Павло | ||
.png.webp) | ||
| ||
|---|---|---|
| з 29 березня 2009 | ||
| Обрання: | 12 березня 2009 | |
| Церква: | УПЦ КП → ПЦУ | |
| Попередник: | кафедру засновано | |
| Діяльність: | єпископ, Диякон, священник, пресвітер | |
| Тезоіменитство: | 12 липня | |
| Ім'я при народженні: | Петро Михайлович Кравчук | |
| Народження: | 26 вересня 1965 (56 років) Милівці, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | |
| Священство: | 28 квітня 1992 (диякон) → 21 червня 1992 (священник) | |
| Чернецтво: | 19 березня 2009 | |
| Єп. хіротонія: | 29 березня 2009 | |
| Хто висвятив у єпископа | Філарет (Денисенко), Димитрій (Рудюк), Іов (Павлишин), Нестор (Писик), Євстратій (Зоря) | |
|
Нагороди: | ||
 Орден святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня | ||
Життєпис
Єпископ Тернопільський і Теребовлянський Павло народився на Тернопільщині в родині священика.
З 1966 по 1973 перебував у Росії, зокрема в Сибіру, де звершував священиче служіння його батько. Пізніше проживав у селі Кобиловолоках Теребовлянського району Тернопільської області; тут також у 1983 завершив середню освіту. У 1983–1990 роках навчався у Львівському політехнічному інституті. У 1984–1986 проходив службу у Збройних силах[1].
У 1988 р. одружився. Дружина померла в 1996 р.
У 1991–1995 роках навчався в Тернопільській духовній семінарії.
28 квітня 1992 р. архієпископом Тернопільським і Бучацьким Василієм рукоположений на диякона, а 21 червня того ж року ним же — на священика. Від червня 1992 р. служив на парафіях у Чортківському районі на Тернопільщині[1]зокрема настоятелем церкви Воскресіння Христового в с. Милівці.
У березні 2009 р. указом Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета за проханням прийнятий до складу Київського Патріархату. Рішенням Священного Синоду від 12 березня 2009 року з парафій, які були прийняті на Тернопільщині з УАПЦ до складу Київського Патріархату, було утворено Тернопільську і Теребовлянську єпархію. Протоієрей Петро Кравчук був обраний єпископом Тернопільським і Теребовлянським[1].
19 березня 2009 р. у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі м. Києва з благословення Патріарха Філарета митрополитом Переяслав-Хмельницьким Димитрієм пострижений у чернецтво з нареченням імені Павло[1].
28 березня 2009 року у Володимирському кафедральному соборі міста Києва було звершено чин єпископського наречення ієромонаха Павла (Кравчука)[2].
29 березня 2009 р. у Володимирському кафедральному патріаршому соборі Києва відбулася архієрейська хіротонія ієромонаха Павла, яку звершив Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні митрополита Переяслав-Хмельницького Димитрія, архієпископа Тернопільського і Кременецького Іова, єпископа Тернопільського і Бучацького Нестора та єпископа Васильківського Євстратія[1].[3]
 |
Кожен із нас, архиєреїв, дасть відповідь Господу нашому Ісусу Христу насамперед за свої чернечі обітниці, а вже потім — за єпископське служіння. Тому ми повинні усвідомлювати себе спочатку ченцями, а потім єпископами |  |
— наголосив Предстоятель УПЦ КП у вітальному слові новому єпископу[1] | ||
Вручаючи єпископу Павлу архипастирський жезл:
|
архієреям Київського Патріархату треба бути особливо однодумними і братолюбивими. Адже Київський Патріархат ненависний для тих, хто не хоче бачити в Україні єдину Помісну Православну Церкву, хто свідомо чи несвідомо бореться проти Української держави, за «Єдіную Святую Русь». Вони дбають не про святість і єдність, а про панування над українським народом. Використовуючи святі слова, вони затьмарюють розум багатьох українців, і тим самим уловлюють у диявольські тенета розбрату не тільки православних українців, але і все українське суспільство | |
.
15 грудня 2018 року разом із усіма іншими архієреями УПЦ КП взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії.