Милівці

Милівці́ село в Україні, Нагірянська сільська громада, Чортківський район, Тернопільська область

село Милівці
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Нагірянська сільська громада
Основні дані
Населення 617 (на 1.01.2018)[1]
Територія 1.877 км²
Густота населення 416.62 осіб/км²
Поштовий індекс 48564
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°52′59″ пн. ш. 25°49′12″ сх. д.
Водойми Серет
Найближча залізнична станція Товсте
Місцева влада
Адреса ради с. Милівці
Сільський голова Поворозник Марія Богданівна
Карта
Милівці
Милівці
Мапа

За переказами, село назване на честь козака Мила. Згідно з іншою версією — від милої очам і серцю (улюбленої) місцевості. Окремі дослідники виводять назву села від заняття першопоселенців — «миловці» (мисливці).

Розташування

Розташоване на правому березі р. Серет, ліва притока Дністра, за 22 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Товсте.МИЛІВЦІ — село Нагірянської сільської громади Чортківського району Тернопільської області. . Код КОАТУУ‎: ‎6125585701 Телефонний код‎: ‎+380 3552. Розташоване на правому березі р. Серет, ліва притока Дністра, за 22 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Товсте. Територія – 1,9 кв. км. Дворів – 257. Населення – 612 осіб (2014).

Історія

  • 1424 — перша письмова згадка, згодом згадане у 1442 році, коли король надав Лукашові Лойовичові село Капустинці.
  • 1535 — у Милівцях уже діяла церква.
  • XVIII — населений пункт отримав статус містечка.
  • 1886 — в селі засновано школу.
  • 1902 — велика земельна власність належала Каролеві Ґерінґеру.
  • 15 червня 1934 р. передане до Чортківського повіту село Милівці з Заліщицького[2].
  • 1943—1944 р. нацисти вбили у Милівцях 86 євреїв з трудового табору.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Саверій Багрій (нар. 1925),
  • Василь Бакалюк (нар. 1901),
  • Петро Бакалюк (нар. 1904),
  • Семен Бакалюк (нар. 1906),
  • Петро Бендик (нар. 1907),
  • Володимир Білик (нар. 1906),
  • Євстахій Богданюк (нар. 1921),
  • Василь Боднар (нар. 1922),
  • Михайло Васильович (нар. 1925),
  • Михайло Іванович Боднар (нар. 1910),
  • Кирило Василевич (нар. 1906),
  • Корнелій Гагавчук (нар. 1914),
  • Іван Гнап (нар. 1920),
  • Михайло Гнап (нар. 1912),
  • Михайло Затворніцький.

В УПА воювали:

  • Йосип Боднар,
  • Петро Бурдейний,
  • Іван Василевич,
  • Михайло Винничук,
  • Кароль Зубчик,
  • Володимира Кальницька-Цепенда, Михайло Лазар, Маркіян Лов'як, Мар'ян Луговик, Петро Мандюк, Йосиф Пирожака, Леонід Пирожак, Броніслав Попик, Кирило Попик, Антін Пуляк, Йосип Паращук, Степан Русин, Василь Сеньків, Северій Сеньків, Василь Чепіга.

З 1 грудня 2020 року Милівці належать до Нагірянської сільської громади.[3]

Релігія

Стара церква у Милівцях
Каплички

Пам'ятники

1996 — насипано символічну могилу Борцям за волю України. Споруджено:

  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989 р.);
  • встановлено
    • «фіґури» Пречистої Діви Марії (1803; реставрована 1998),
    • св. Яна,
    • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1990),
    • два хрести, що встановили самотні чоловіки на пам'ять про себе (1860—1870),
    • шість хрестів полеглим у Другій світовій війні, хрест на місці загибелі провідника УПА (2002).

Населення

Чисельність населення, чол.
2014 2018
612 617[1]

Соціальна сфера

Діяли філії товариств «Просвіта» (1904), «Січ», «Сокіл», «Луг», «Союз Українок», «Сільський господар» та інші; кооперативи «Власна поміч» (1929) і «Воскресіння» (1932).

1925 — функціонував млин.

Нині працюють школа, молодіжне товариство «Сокіл», клуб, бібліотека, ФАП, ПАП «Таурус», ПАП «Довіра», ПАП «Вікторія»

Відомі люди

Народилися

  • Ярослав Верняковський (нар. 29 квітня 1934) — польський військовик, ґенерал
  • Іван Войцишин (нар. 1952) — господарник
  • Микола Крокош (нар. 23 липня 1974) — релігієзнавець, доктор теології, військовик (підполковник).
  • Мар'ян Пуляк (нар. 25 серпня 1955) — заслужений артист естрадного мистецтва України(2013)

Проживали

  • Іван Чепіга (нар. 2 квітня 1952) — господарник, краєзнавець, меценат, громадський діяч
  • Ілярій Боцюрків ( нар. 1878) - релігійний та громадський діяч
  • Михайло Каровець (нар. 14 листопада 1873) - релігійний діяч, письменник
  • Павло (Кравчук) — єпископ ПЦУ, служив священиком.
  • Ярослав Максимчук-нар.1966р.,закінчив Вище Воєнне Авіаційно-Інженерне Училище ім.Яна Фабріціуса у м.Даугавпілс (Латвія),служив в авіації військовим інженером,в 39-років став підполковником.*в даний час на заслуженій пенсії*

У літературі

2014 — вийшла книга І. Чепіги «Милівці: маловідомі й забуті сторінки історії (1424—2014)». 2019 - вийшло друге видання книги.

Книга містить розділи, котрі розповідають про легенди та історію села, про перші писемні згадки, періоди 1800–1920-х років, міжвоєнної Польщі, Другої світової та визвольної боротьби ОУН і УПА, радянський, національного пробудження та сучасності. Є розділ «Відомі уродженці та люди, котрі прислужилися до духовного розвитку села». Проілюстрована документальними світлинами.[5]

Примітки

  1. Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
  2. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zaleszczyckiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  3. Габруський, Л. На Чортківщині ОТГ провели свої перші сесії // Голос народу. — 2020.   49 (3 грудня). — С. 2. — (Життя громад).
  4. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018.  17 грудня.
  5. Віктор Уніят. Містечко, загублене в історії // «Вільне життя плюс», 2014. — № 30, 18 квіт.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.