Палац Матеуш

Дослідники вважають, що бароко як стиль в архітектурі Португалії, закінчив своє формування саме при будівництві Мафри (нині Національний палац Мафра) у 1717 — 1730 роках. Це досить пізно в порівнянні з Австрією чи Польщею і Україною в її складі, де перші зразки кам'яних барокових церков з'явилися на початку 17 століття (в Зальцбурзі і у Львові відповідно).

Але це відбувалось в столичному районі Португалії і при участі здебільшого іноземних архітекторів. І з урахуванням запозичених з Італії та Німеччини архітектурних ідей, які відповідали космополітичним смакам короля.

Космополітичні смаки короля Жоана V задовольняли з двох мистецьких центрів: релігійні — з папського Риму, а світські — з Парижу. Король замовляв картини і скульптури релігійної тематики в Римі. Зате майстри Парижу стали головними постачальниками португальської корони в світських потребах (серед них ювелір Тома Жермен, науковець і колекціонер П'єр Жан Маріет, що передав велику купу гравюр вельможному меценату).

Зовсім інші джерела підживлювали стиль бароко на півночі країни, де склався ще один центр цього напрямку в мистецтві країни.

Північна Португалія, місто Візеу, церква Мізерікордія

Барокові сходи церкви Бон Жезус ду Монте(Bom Jesus do Monte), біля м. Брага

На півночі країни господарювала стара земельна аристократія. Більше пов'язані з місцевими будівельними традиціями і технологіями, її представники охоче вітали їх використання в будівництві як церков, так і світських споруд, палаців і заміських резиденцій — solares. Тесане каміння тут комбінували з біленими стінами і дахами, критими черепицею. Сірого кольору місцевий граніт використовували як візуальне уособлення будівельної конструкції і для створення пишних порталів, облямівки вікон, балконів, балюстрад, для скульптур. Побудова була симетричною, а на тлі білих стін чітко проглядали пишні плями порталів, пишні оздоби вікон, пишні картуші і герби володарів. Раптовий перехід від порожньої біленої стіни до пишних оздоб був головною ознакою місцевої архітектури, споріднений з гучними акордами гітари після раптових зупинок і тиші. Цей засіб декору фасадів так заволодів свідомістю митців, що був перенесений і в будівництво місцевих фонтанів, каплиць і соборів, палаців ї заміських будинків solares. Звичайно, споруди з такою стилістикою зустрічались не на кожному кроці. Але найкращі виконувались саме так.

Без суттєвих змін ця барокова система північної Португалії була перенесена в колонії, а в архітектурі Бразилії стане головною образною системою бразильського варіанту бароко.

Палац Матеуш

Всі найкращі риси бароко Північної Португалії увібрав палац родини Матеуш. П-подібний за поземним планом, він вигідно відрізнявся від велетенських палаців Лісабона своїм масштабом, спорідненим людині, зберіг урочистість і привітність. Два флігелі обмежують парадний двір, що веде до барокових за характером сходів. Їх центр підкреслює пишний портал. Тут панує повна симетрія в розташуванні вікон, скульптур, фігурних башт-пінаклів. Як і в церквах, пінаклі — логічне продовження пілястр і їх завершення над дахами. Пінаклі в приватній садибі — справжні архітектурні зайвості, але добре прислужилися урочистому характеру палацу і його красі.

Представники родини Матеуш мали відношення до юридичної і богословської галузей. Тому в палаці відведено приміщення для бібліотеки. Її фонд становлять 6000 томів.

• Національний палац Мафра
• Палац Ажуда

• ж «Курьер ЮНЕСКО», октябрь, 1987, статья «Пышное наследие портругальского барокко», авт. Жозе-Аугусту Франса

1. http://www.wikilovesmonuments.org.pt/