Губно-губний носовий приголосний
Губно-губний носовий — приголосний звук, що існує в більшості мов світу. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨m⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою м.
| m | |
|---|---|
| Номер МФА | 114 |
| Кодування | |
| HTML (decimal) |
m |
| Юнікод (hex) | U+006D |
| X-SAMPA |
m |
| Кіршенбаум |
m |
| Брайль | Шаблон:Braille cell/core |
| Звучання | |
|
джерело · допомога | |
Назва
- Білабіальний зімкнено-носовий приголосний
- Білабіальний носовий (англ. bilabial nasal)
- Губно-губний зімкнено-носовий приголосний
- Губно-губний носовий
- Дзвінкий білабіальний зімкнено-носовий приголосний
- Дзвінкий білабіальний носовий (англ. voiced bilabial nasal)
- Дзвінкий губно-губний зімкнено-носовий приголосний
- Дзвінкий губно-губний носовий
Властивості
Властивості губно-губного носового:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
- Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
- Це носовий приголосний, тобто повітря вільно виходить крізь ніс.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| англійська | him | [hɪm] | його | Див. англійська фонетика | |
| арабська[1] | مطابخ | [mɑˈtˤɑːbiχ] | кухня | Див. арабська фонетика | |
| баскська | maitatu | [majt̪at̪u] | любити | ||
| бенгальська | মা | [ma] | матір | Див. бенгальська фонетика | |
| болгарська | мъгла | [mɐɡla] | туман | ||
| валійська | mam | [mam] | матір | Див. валійська фонетика | |
| в'єтнамська[2] | muối | [mwoj˧ˀ˥] | сіль | Див. в'єтнамська фонетика | |
| гавайська[3] | maka | [maka] | око | Див. гавайська фонетика | |
| гінді | मकान | [məkaːn] | дім | Див. фонетика гінді | |
| гебрейська | אמא | [ˈʔimä] | матір | Див. Modern гебрейська фонетика | |
| голландська[4] | mond | [mɔnt] | рот | Див. голландська фонетика | |
| гуджараті | મોર | [moːɾ] | павлін | Див. гуджараті фонетика | |
| грецька[5] | μάζα | [ˈmaza] | грудка | Див. грецька фонетика | |
| грузинська[6] | სამი | [ˈsɑmi] | три | ||
| індонезійська[7] | masuk | [ˈmäsʊʔ] | входити | ||
| іспанська[8] | grumete | [ɡɾuˈme̞te̞] | юнга | Див. іспанська фонетика | |
| італійська[9] | mamma | [ˈmamma] | мамма | Див. італійська фонетика | |
| каталанська[10] | mare | [ˈmaɾə] | матір | Див. каталанська фонетика | |
| китайська | mǔqīn | [mu˨˩ tɕʰin˥] | матір | Див. китайська фонетика | |
| корейська | 엄마/eomma | [ʌmma] | мама | Див. корейська фонетика | |
| македонська | мајка | [ˈmajka] | матір | Див. македонська фонетика | |
| маратхі | मन | [mən] | розум | Див. маратхі фонетика | |
| німецька | Maus | [maʊ̯s] | миша | Див. німецька фонетика | |
| норвезька | mamma | [ˈmɑmːɑ] | мама | Див. норвезька фонетика | |
| перська | مادر | [mɒdær] | матір | Див. перська фонетика | |
| польська[11] | masa | [ˈmäsä] | меса | Див. польська фонетика | |
| португальська[12] | mato | [ˈmatu] | кущ | Див. португальська фонетика | |
| російська[13] | муж | [muʂ] | чоловік | Див. російська фонетика | |
| сербська | милина | [milǐnä] | радощі | Див. сербська фонетика | |
| словацька | muž | [mʊʃ] | чоловік | ||
| турецька | benim | [be̞nim] | копальня | Див. турецька фонетика | |
| угорська | ma | [mɒ] | сьогодні | Див. угорська фонетика | |
| українська | молоко | [moɫoˈkɔ] | — | Див. українська фонетика | |
| фінська | minä | [ˈminæ] | я | Див. фінська фонетика | |
| французька[14] | manger | [mɑ̃ʒe] | їсти | Див. французька фонетика | |
| чеська | muž | [mʊʃ] | чоловік | Див. чеська фонетика | |
| шведська | mask | [mask] | черв'як | Див. шведська фонетика | |
| японська[15] | 乾杯/kampai | [kampai] | тост | Див. японська фонетика | |
Примітки
- Thelwall (1990:37)
- Thompson (1959:458–461)
- Ladefoged (2005:139)
- Gussenhoven (1992:45)
- Newton (1972:10)
- Shosted & Chikovani (2006:255)
- Soderberg & Olson (2008:210)
- Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
- Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
- Carbonell & Llisterri (1992:53)
- Jassem (2003:103)
- Cruz-Ferreira (1995:91)
- Padgett (2003:42)
- Fougeron & Smith (1993:73)
- Okada (1991:94)
Джерела
- Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618.
- Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
- Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223.
- Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874.
- Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X.
- Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
- Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373.
- Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344.
- Newton, Brian (1972). The generative Interpretation of Dialect: A Study of Modern Greek Phonology. Cambridge Studies in Linguistics 8. Cambridge University Press.
- Olson, Kenneth; Mielke, Jeff; Sanicas-Daguman, Josephine; Pebley, Carol Jean; Paterson, Hugh J., III (2010). The phonetic status of the (inter)dental approximant. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 199–215. doi:10.1017/S0025100309990296.
- Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X.
- Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505.
- Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628.
- Shosted, Ryan K.; Vakhtang, Chikovani (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
- Soderberg, Craig D.; Olson, Kenneth S. (2008). Illustrations of the IPA:Indonesian. Journal of the International Phonetic Association 38 (2): 209–213. doi:10.1017/S0025100308003320.
- Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266.
- Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.