Пальяново

Палья́ново (рос. Пальяново) — село у складі Октябрського району Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, Росія. Входить до складу Каменного сільського поселення.

село Пальяново
рос. Пальяново
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ханти-Мансійський автономний округ
Муніципальний район Октябрський район
Поселення Каменне сільське
Код ЗКАТУ: 71121000014
Код ЗКТМО: 71821424106
Основні дані
Час заснування 1944
Населення 399 осіб (2010[1])
Поштовий індекс 628117
Географічні координати: 61°38′31″ пн. ш. 66°53′21″ сх. д.
Мапа

Пальяново

Пальяново

Населення — 399 осіб (2010, 397 у 2002[2]).

Національний склад станом на 2002 рік: росіяни — 72 %.

Iсторiя

Село було засновано 1944 року, як поселення для різних категорій в'язнiв. Їх селили на окремiй території cела, яка набула назви Зона. А 1946 року сюди та в сусiдний лiсопункт Лорба було доправлено заарештованих нiмцiв Закарпаття (144 особи). Також тут було оселено декiлька родин калмикiв, молдован та румунiв. А восени 1951 року вiдбулася остання хвиля репресiй: сюди доправили етнiчних українцiв iз Захiдної України, як звинуваченних у причетностi до руху Організації українських націоналістів (ОУН) у кiлькості 1184 осiб (303 сiм'ї). Їх розселили та працевлаштували на мiсцевих лiсозаготовчих дiлянках Пальяново, Лорба та Шеркали.

Умови проживання були жахливi, люди мешкали або у землянках, або у бараках. Ставлення мicцевого керiвництва до спецпереселенцiв будь-якої національності було зневажливим, як до чужинцiв, ворогiв народу. У доповiднiй записцi «Про трудове влаштування та житлово-побутовi умови виселенцiв iз Захiдної України в Урманом ЛПХ Мікоянівського району» ст. уповноваженного Мікоянівського РВ МГБ лейтенанта Лутошкiна та уповноваженного виконкому Мікоянівського РС Двоєглазова 1952 року повiдомляється: «…працюють виселенцi по 12–16 годин. Платню одержують не повнiстю, у вигляді авансів вiд 5–20 до 100 карбованцiв. Всi мешкають у спiльних бараках: ciмейнi та одинаки, дiвчата й чоловiки, хворi та здоровi. Житлової площи доводиться по 1,5–2 м² на людину… Бараки до зими не пiдготовленi. Більшість вiкон забито дошками та запхано сiном. Скрiзь багнюка, павутиння, клопи, блохи, таргани…»[3].

Наприкiнцi 1950-х рокiв вiдбулася реабiлiтацiя репресованих. Частина людей повернулася на Батькiвщину, решта залишилась у Пальяновому. Багато етнiчних нiмцiв переїхало до Західної Нiмеччини за програмою репатріації. Ще й досi у селi можна зустрiти людей старшого поколiння, що розмовляють суржиком. Також у поселеннi iснує Нiмецька вулиця, на якiй мешкали закарпатськi нiмцi. Та й тепер тут живе багато людей з нiмецькими прiзвищами та iменами.

Клiмат

Клімат континентальний, зима холодна, із сильними вітрами та завiрюхами, протяжністю сім місяців. Літо відносно тепле, але коротке

Примітки
  1. Численность населения Тюменской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. База данных "Этно-языковой состав населённых пунктов России" — проєкт «Lingvarium» (рос.) Архівовано з першоджерела 22 липня 2014.
  3. http://pora.zavantag.com/stati/repressij-i-reabilitacii-jertv-napisano-nemalo-hudojestvennih/main.html

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.