Палій Володимир Павлович

Володимир Павлович Палій (9 січня 1897, Санкт-Петербург — 18 липень 1918 року, Алапаєвськ) — син князя Павла Олександровича та його коханки (в майбутньому дружини) Ольги Пістолькорс (уродженої Карнович), онук царя Олександра II; граф Гогенфельзен (з 1904), князь (з 1915); поручик Лейб-Гвардії Гусарського полку, поет.

Палій Володимир Павлович
Народився 9 січня 1897(1897-01-09)[1][2]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 18 липня 1918(1918-07-18)[1] (21 рік)
Алапаєвськ, Verkhotursky Uyezdd, Пермська губернія, Російська СФРР
Країна  Російська імперія
Діяльність політик, поет, письменник, військовослужбовець
Alma mater Пажеський корпус
Знання мов російська
Учасник Перша світова війна
Титул Князь
Військове звання лейтенант
Рід Палій
Батько Павло Олександрович Романов
Мати Ольга Валер'янівна Палій
Брати, сестри Романов Дмитро Павлович, Марія Павлівна, Ірина Павлівна Палій і Наталі Палій

Біографія

Народився як Володимир фон Пістолькорс у Санкт-Петербурзі (Російська імперія) 28 грудня 1896 року. Його батько був князем Павлом Олександровичем Романовим, наймолодшим сином імператора Олександра II. Його мати була дворянка Ольга Карнович, яка в той час була одружена з генералом Еріком Герхардом фон Пістохкорсом, що служив в штабі князя Павла Олександровича й був його підлеглим. Ольга була коханкою князя Павла, у 1901 році вона розлучилась з чоловіком.

Князь Павло раніше був одружений з принцесою Греції та Данії Олександрою, у нього вже було двоє дітей.

Оскільки російський імператор не дав дозвіл на одруження, то 10 жовтня 1902 року в італійському Ліворно батьки Володимира вступили в морганатичний шлюб. Після цього подружжя не змогло повернутися в Росію.

У 1904 році князь Павло зміг отримати для Ольги і її дітей баварський титул графів фон Гогенфельзен.

1908 р. цар Микола II дозволив всій родині повернутися в Росію. 28 серпня 1915 року Ольга та її троє дітей отримали від російського імператора титул князів Палій.

Князь Володимир Палій мав звідних брата і сестру від шлюбу батька з принцесою Олександрою: князі Романови Марія Павлівна та Дмитро Павлович. У нього було дві повні сестри Ірина та Наталі Палій. У нього також було три брати-сестри від першого шлюбу матері: Олександр Ерікович фон Пістолькорс, Ольга Еріковна фон Пістолькорс та Мар'яна Еріковна фон Пістолькорс.

Князь Павло, його друга дружина Ольга Палій, його діти.

Провів дитинство у Парижі. Закінчив Пажеський корпус, аристократичну військову школу в Санкт-Петербурзі.

У грудні 1914 р. пішов служити до полку імператорських гусарів і воював в російській армії в Першій світовій війні. Дослужився до лейтенанта і був нагороджений орденом Святої Анни.

Писав вірші. Опублікував два томи поезії (1916 і 1918) і написав кілька п'єс і нарисів, а також французький переклад п'єси князя Костянтина Константиновича «Король євреїв».

Після Жовтневого перевороту був арештований та вбитий більшовиками 18 липень 1918 року.


Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.