Памела Ліндон Треверс

Гелен Гоф народилася в Меріборо в Австралії в родині банківського управителя Треверса Роберта Гофа (пізніше зниженого до банківського службовця) і Маргарет Агнес Морехед (племінниці Бойда Данлопа Морхед, який був Прем'єр-міністром Квінсленду з 1888 до 1890 року). Батько мав ірландське походження, хоча народився в південному районі Лондона. У 1905 році робота змусила Треверса переїхати з сім'єю в сусіднє місто Алора, де він і помер через два роки у віці 43 років. Офіційна причина смерті — «несамовитість епілептичного нападу» (epileptic seizure delirium), але сама Треверс стверджувала, що «справжньою причиною було тривале тяжке пияцтво».

У дитинстві Гелен часто уявляла себе птахом, особливо — куркою-квочкою. Вона любила тварин, мала багату уяву, із задоволенням поралася у саду і читала казки.

У 1907 Гоф переїхали в Боурал в Новому Південному Уельсі, де прожили до 1917 року. У Боуралі жила бабуся Гелен (прототип тітки Сес), що володіла цукровою плантацією.

Під час Першої світової війни Гелен відвідувала Школу для Дівчаток Норманхерст в Ешфілді. Однак шкільна програма здавалася їй нудною, і Гелен попросила дати їй можливість читати самостійно. Почала вона з непростої «Історії занепаду і руйнування Римської імперії». Гелен писала оповідання та п'єси для шкільних вистав, а братів і сестер розважала чарівними розповідями. Її поеми були опубліковані, коли їй не було й двадцяти років — в австралійському журналі «Бюлетень» (The Bulletin). Вона також займалася музикою.

Коли Гелен виповнилося 17, вона поїхала в Сідней (Австралія), щоб стати актрисою. Саме тоді вона вперше взяла псевдонім «П. Л. Треверс», який розшифровувався, як Памела Ліндон Треверс — Треверс було взято від батька, а Памела було дуже популярним у ті роки ім'ям. Ініціали використовувалися для приховування жіночого імені — у той час справа цілком звичайна. Памела Треверс грала в п'єсах Шекспіра, але успіх був посереднім, і дівчина підробляла журналісткою, щоб звести кінці з кінцями[1]. Протягом двох років вона вела колонку в одній з газет Сіднея. До того ж, її поеми стали досить широко публікуватися. Деякі з них були про Ірландію, деякі носили вельми еротичний характер. Зрештою, захоплення літературою перемогло, і Треверс повністю присвятила себе їй.

У 1924 році Памела Треверс переїхала до Англії: як вона часто говорила, всього з десятьма фунтами в кишені, п'ять з яких вона швидко втратила. Нотатки про подорож їй вдалося перетворити на кілька статей, які вона продала австралійським видавництвам. З Лондона в Австралію і Нову Зеландію Треверс посилала статті про мистецтво.

У 1925 році в Ірландії Треверс познайомилася з поетом-містиком Джорджем Вільямом Расселлом, який справив на неї великий вплив — і як людина, і як літератор. Вони дружили до самої смерті Рассела в 1935 році. «Памела Треверс витратила більшу частину життя в спробі жити ідеями Джорджа Расселла», — зазначав Ловсон (Lawson). — «Вона не просто любила Рассела. Їй здавалося, що він був її сонцем». Відносини, однак, були платонічними. Расселл тоді був редактором журналу «Айріш Стейтсмен» (The Irish Statesman) і прийняв для публікації декілька її поем. Через Расселла Треверс познайомилася з Вільямом Батлером Єйтсом (William Butler Yeats) та іншими ірландськими поетами, які прищепили їй інтерес і знання світової міфології. Єйтс був не тільки видатним поетом, а й захоплювався окультизмом. Цей напрямок і стає для Памели Треверс визначальним аж до останніх днів її життя.

У 1934 році Треверс хворіла плевритом і на деякий час відмовилася від письменства, набираючись сил у старому англійському будинку в Сассексі. Расселл припускав, що вона пише книгу про відьму. Одного разу Треверс довелося посидіти з двома дітьми. Для них вона придумала історію про няню, яка носила речі в саквояжі і мала парасольку з головою папуги на ручці. Так гувернантка Мері Поппінс прийшла в будинок № 17 у Вишневому провулку подбати про сім'ю Бенкс і їх чотирьох дітей: Джейн, Майкла і близнюків Джоні і Барбарі. Казка перетворилася на книгу (про що свідчила Мері Шепард, дочка першого ілюстратора Вінні-Пуха). У 1934 публікація «Мері Поппінс» була першим справжнім літературним успіхом Треверс.

Пішли продовження книги («Мері Поппінс повертається» (1935), «Мері Поппінс відкриває двері» (1944), «Мері Поппінс від А до Я» (1962)), а також романи, збірки віршів і немистецькі твори.

Фільм Діснея «Мері Поппінс» був випущений в 1964 (головну роль — Мері Поппінс — зіграла актриса Джулі Ендрюс). Фільм був висунутий на премію «Оскар» в 13 номінаціях та удостоївся п'яти нагород. У Радянському Союзі в 1983 був випущений фільм «Мері Поппінс, до побачення» (реж. Л. Квініхідзе, у ролі Мері Поппінс — Наталія Андрейченко).

Історія постановки класичного художнього фільму Disney «Мері Поппінс» описана у фільмі «Порятунок містера Бенкса». Роль Памели Треверс виконала Емма Томпсон.

Треверс була в дружніх стосунках з Альфредом Ореджем, видавцем езотеричного журналу New Age. Оредж в 1938 познайомив її з Григорієм Гурджієвим. Привабливість особистості російського містика робить Памелу Треверс його вірною ученицею. Вона бере участь у роботі багатьох груп його послідовників, зустрічається з Крішнамурті, займається порівняльним релігієзнавством у його езотеричному варіанті, шукаючи і знаходячи наскрізні міфологічні мотиви у вченнях, віддалених одне від одного в часі і просторі.

У своєму житті відрізнялася тим, що намагалася не афішувати факти свого особистого життя, в тому числі і своє австралійське походження[1]. «Якщо вас цікавлять факти моєї біографії, — якось сказала Треверс, — то історія мого життя міститься в „Мері Поппінс“ і інших моїх книгах».

У 1977 Треверс було присуджено звання Офіцера Ордена Британської імперії.

Хоча вона жодного разу не була заміжня, Треверс за все своє життя мала чимало любовних романів як з чоловіками, так і з жінками. Незадовго до свого 40-річчя Треверс усиновила ірландського хлопчика з Дубліна Джона Кемілуса Гона (нар. 15 серпня 1939), який був онуком Джозефа Гона — першого біографа Вільяма Єйтса. Джозеф і його дружина в силу обставин були змушені поодинці виховувати сімох онуків, тому погодилися віддати кого-небудь на усиновлення. І хоча Кемілус мав брата-близнюка Ентоні, Треверс чомусь відмовилася брати двох дітей і усиновила тільки Кемілуса (його вона вибрала за порадою свого астролога). Кемілус (після усиновлення він став Кемілусом Треверс Гоном) нічого не знав про своє походження до 17 років, поки випадково не зіткнувся з Ентоні в одному лондонському барі. Кемілус помер у Лондоні в листопаді 2011.

• Памела Треверс на People.su

1. Ніч на Венері, 2020, с. 223.