Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ)
Па́м'ятник робітника́м заво́ду «Арсена́л» — пам'ятник на честь робітників київського заводу «Арсенал», які в жовтні 1917 та в січні 1918 року виступили зі зброєю в руках за встановлення влади Рад у Києві. Відкрито в квітні 1923 року[1] у вигляді гірської гармати, встановленої на постамент із червоного граніту, що залишився від знесеного в 1918 році пам'ятника Іскрі та Кочубею. Висота пам'ятника — 5,1 м. Пам'ятка історії місцевого значення (1970)[2]
Пам'ятник робітникам заводу «Арсенал» | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Оригінальний вигляд пам'ятнику (зліва), плита пам'ятнику після декомунізації (справа) | ||||
50°26′38″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. | ||||
Тип | пам'ятник | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Київ, Арсенальна площа (вулиця Івана Мазепи, 1) | |||
Матеріал | граніт і залізо | |||
Ідентифікатори й посилання | ||||
Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ) (Київ) | ||||
Пам'ятник робітникам заводу Арсенал у Вікісховищі |
18 червня 2019 року пам'ятник декомунізовано. Нова таблиця на постаменті повідомляє, що монумент присвячено українським військовим, що придушили більшовицький заколот на заводі «Арсенал».
Опис
Гарматний ствол розвернутий у напрямку заводу «Арсенал». З 18 червня 2019 року на пам'ятнику встановлено новий напис українською мовою:
22 січня (4 лютого) 1918 року |
До того на пам'ятнику був напис російською мовою:
Пролетарі всіх країн — єднайтеся. У 5-ту річницю Оригінальний текст (рос.) Пролетарии всех стран — соединяйтесь. В 5-ю годовщину |
Історія
Питання про належність гармати
Гармата, яку включає пам'ятник, начебто є саме тією гарматою, з якої повсталі робітники-арсенальці вели вогонь по військах Центральної Ради[3].
У квітні 2016 року співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд повідомив, що гармата, яка встановлена на пам'ятнику, начебто перебувала на озброєнні кінно-гірського дивізіону Олекси Алмазова, що брав участь у придушенні повстання в січні-лютому 1918 року[4].
Під час Другої світової війни
У роки окупації Києва під час Другої світової війни нацисти знівечили пам'ятник, скинувши з постаменту гармату. Вже після звільнення Києва пам'ятник був відреставрований.
Декомунізація пам'ятника
18 червня 2019 року представниками Всеукраїнського молодіжного руху «Гідність нації» було здійснено декомунізацію. В постамент монументу було вмонтовано плиту з новим текстом. Комуністичні написи попередньо прибрано, активістами здійснено реставрацію гармати та постаменту[5].
Примітки
- Торжество открытия памятника восстания Красного Арсенала // Пролетарская правда. — 1923. — № 500. — 18 апреля. — С. 4; Красное Знамя и Доска, врученные Арсеналу за революционные подвиги // Пролетарская правда. — 1922. — № 16. Бесплатное илюстрированное приложение к № 257 (370). — 7 ноября. — С. 4. (рос.)
- Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 27.01.1970 № 159. Архів оригіналу за 11.08.2013. Процитовано 30.04.2016.
- Пам'ятник Січневого повстання 1918 року // Київ. Провідник / за ред. Ф. Ернста. — К. : ВУАН, 1930. — С. 468–469.
- Чи мав Щорс відношення до загибелі предків кіноактора Дастіна Гоффмана? // Громадське радіо. — 2016. — 10 квітня.
- Націоналісти перейменували пам’ятник з гарматою на Арсенальній площі (фото)
Джерела
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 42. (рос.)
- Кадомська Марія, Тригубова Тетяна. Січневого повстання вулиця // Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. Київ: Кн. 1, ч. 3: С—Я / Редкол. тому: відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1434. — ISBN 966-95478-2-2.