Арсенальна площа

Арсена́льна пло́ща — площа у Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Розташована між вулицями Михайла Грушевського, Московською і Івана Мазепи.

Арсенальна площа
Київ
Арсенальна площа в Києві
Арсенальна площа в Києві
Місцевість Печерськ
Район Печерський
Розміщення між вулицями Михайла Грушевського, Московською і Івана Мазепи
Назва на честь заводу «Арсенал»
Колишні назви
Микільська площа, площа Революції, площа Героїв Арсеналу
Загальні відомості
Координати 50°26′38″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д.
Поштові індекси 01010
Транспорт
Найближчі станції метро  «Арсенальна»
Автобуси А 24, 55, 62
Трамваї лінія існувала з 1905 до 1998 року
Тролейбуси Тр 38
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ)
Підприємства завод «Арсенал»
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10031
У проєкті OpenStreetMap r4730783
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
 Арсенальна площа у Вікісховищі

Історія

Площа виникла, ймовірно, у XVIII столітті. Частково розташована на засипаному яру Провалля. Мала назву Микільська площа — тут починалася Микільська вулиця (теперішня вулиця Івана Мазепи), пізніше — Арсенальна площа. В середині XIX століття на площі було споруджено Микільські ворота — основний в'їзд до Нової Печерської фортеці. З березня 1919 року мала назву площа Революції[1][2], з 1964 року — площа Героїв Арсеналу[3]. Сучасна назва — з 1993 року[4].

Забудова

На площі розташовані наземний вестибюль станції метро «Арсенальна», будівля колишніх Миколаївських казарм (Микільські ворота), старий корпус заводу «Арсенал». В центрі площі знаходиться Пам'ятник робітникам заводу «Арсенал» , який присвячений учасникам Січневого повстання 1918 року.

Відкритий у 1923 році, як пам'ятник робітникам заводу «Арсенал», являє собою гірську гармату, з якої повсталі арсенальці начебто стріляли по військам Центральної Ради, що штурмували територію заводу. Гармату встановлено на постамент з червоного граніту, де з 1914 до 1918 року (за іншими даними — до 1921 року) була скульптурна група, присвячена полковникам Іскрі та Кочубею (скульптор — військовий інженер штабс-капітан П. О. Самсонов). Існує версія, що після зруйнування пам'ятника Іскрі та Кочубею, деякий час на постаменті стояв гіпсовий пам'ятник Івану Мазепі, який був демонтований чи то денікінцями, чи польською армією, а може й розвалився сам[5]. 18 червня 2019 року представниками Всеукраїнського молодіжного руху «Гідність нації» було здійснено декомунізацію. В постамент монументу було вмонтовано плиту з новим текстом.

Також у 1919 році на площі, біля початку Московської вулиці, було встановлено гіпсовий пам'ятник-погруддя Якова Свердлова. Пам'ятник відкрили з нагоди свята Першого Травня, але вже восени він був зруйнований військами Денікіна.

Зображення
  • Пам'ятник Кочубею та Іскрі на площі (1910-ті роки)
  • Пам'ятник арсенальцям до червня 2019 року
  • Пам'ятник робітникам заводу Арсенал до і після декомунізації активістами

Примітки
  1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  2. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 12 травня 1964 року № 619 «Про найменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 330, арк. 281, 282. Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.
  4. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» //4 Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.
  5. Анисимов А. Л. История одной Пушки // Кіевскій телеграфъ. — 2006. — 5 февраля. Архівовано з першоджерела 10 листопада 2013. (рос.)

Посилання

Джерела
  • Героев «Арсенала» площадь // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 124. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.