Вулиця Івана Мазепи (Київ)

Ву́лиця Іва́на Мазе́пи — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Арсенальної площі до площі Слави

Вулиця Івана Мазепи
Київ
Місцевість Печерськ
Район Печерський
Назва на честь Івана Мазепи
Колишні назви
Велика Микільська, Микільська, Січневого повстання, Ріттер фон Шобертштрасе
Загальні відомості
Протяжність 500 м
Координати початку 50°26′37″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д.
Координати кінця 50°26′26″ пн. ш. 30°33′00″ сх. д.
Поштові індекси 01010, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро  «Арсенальна»
Автобуси А 24, 55
Тролейбуси Тр 38
Маршрутні таксі Мт 444, 470, 520
Зупинки громадського транспорту «Арсенальна площа», «Площа Слави»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи ЖЕК № 603 (буд. № 12), посольства Латвії, Молдови (буд. № 6-б)
Навчальні заклади дитсадок «Світлячок», СЗШ № 90
Медичні заклади Поліклініка № 1 Печерського району (буд. № 2)
Заклади культури Київський палац дітей та юнацтва
Аптеки «Інтерфарм» (буд. № 3)
Парки Парк Вічної Слави
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10980
У проєкті OpenStreetMap r414012
Мапа
 Вулиця Івана Мазепи у Вікісховищі

Прилучаються Інженерний та Аскольдів провулки.

На вулиці Івана Мазепи знаходиться, за даними НДІ геодезії і картографії, найвища географічна точка над рівнем моря в Києві — у дворі будинків 4-б, 6 і 6-б. Її висота становить 196 м.

Історія

Вулиця виникла на відомому з часів Київської Руси Іванівському шляху, що сполучав Поділ з Печерськом та Києво-Печерською Лаврою. Початковий відрізок пролягав історичної місциною Довга Нива (Довгий Лан). Як вулиця існує з початку XVIII століття під назвою Вели́ка Микі́льська — від збудованого наприкінці XVII століття Микільського собору (Великий Микола, що отримав таку назву на противагу Малому Микільському монастирю; зруйнований 1935 року, нині на цьому місці Палац дітей та юнацтва). З початку XIX століття мала назву Микі́льська. У 1919 році отримала назву вулиця Січне́вого повстання[1], на відзнаку збройного повстання робітників заводу «Арсенал» проти Центральної Ради у січні 1918 року (назву підтверджено 1944 року[2]). Під час німецької окупації міста в 1942–1943 роках — Ріттер фон Шобертштрасе (нім. Ritter von Schobert Str.), на честь генерал-полковника Ойгена Ріттера фон Шоберта (1883—1941)[3].

До кінця 1940-х — початку 1950-х років вулиця на відтинку від площі Слави до Києво-Печерської Лаври залишалася незабудованою.

У 1980-ті роки до вулиці було приєднано Новонаводницьку вулицю. У 1997 році депутатами Київради було проголосоване рішення перейменувати вулицю Січневого повстання, яка мала отримати назву вулиця Івана Мазепи[4]. Це рішення було прийняте не належним чином і не мало жодних правових наслідків.

Сучасна назва на честь українського гетьмана Івана Мазепи — з 2007 року[5][6].

У 2010 році більшу частину вулиці від площі Слави до площі Героїв Великої Вітчизняної війни було виокремлено під назвою Лаврська вулиця[7].

Пам'ятки архітектури та будівлі, що мають історичну або архітектурну цінність

Будинки № 4/6, 5, 11, 12, 14 споруджені у XIX — 1-й третині XX століття.

  • Микільська брама Київської фортеці

Установи та заклади

Примітки
  1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  3. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213.
  4. Рішення Київської міської ради від 20 листопада 1997 року № 260 «Про повернення деяких історичних назв та перейменування на відзнаку 80-річчя пам'ятних подій Української революції 1917–1920 років» // Столиця. — 1997. — № 14–15 (39–40). — грудень. — С. 14. (не має правових наслідків)
  5. Рішення Київської міської ради від 25 жовтня 2007 року № 1059/3892 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2007. — № 198 (3188). — 20 листопада. — С. 10. Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.
  6. Рішення Київської міської ради від 25 жовтня 2007 року № 1059/3892 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2008. — № 81 (3297). — 12 травня. — С. 9. Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.
  7. Рішення Київської міської ради від 8 липня 2010 року № 981/4419 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2010. — № 130 (3761). — 10 вересня. — С. 4. Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.
  8. Казарма на перешийку з Микільською брамою фортеці, 1846—50

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.