Паннонський лімес

Паннонський лімес (лат. Limes Pannonicus. , нім. Pannonischer Limes. ) ― частина давньо-римського укріпленого рубежу, відомого як Дунайський лімес, який простягався приблизно на 420 км від римського табору Клостернойбург в Віденському басейні в Австрії до міста Сингидунум в сучасній Сербії. Гарнізони цих таборів охороняли Паннонські провінції від нападів з півночі з часів імператора Октавіана Августа (31 рік до н. е. - 14 рік н. е.) до початку V століття.

Лімес у Паннонії
Зміна кордонів Паннонії і розташування таборів легіонів, колоній і Янтарного шляху між Iі IV століттями
Ланцюг фортець
Серія статей
Військова справа Давнього Риму
  Портал « Військова справа»
  Портал «Стародавній Рим»

Дунайський лімес був одним з найспокійніших регіонів Європейської частини Римської імперії. За більш ніж 400 років римського правління, Паннонія стала однією з найважливіших провінцій країни, особливо після залишення Римської Дакії в 271 році н. е. через посилення тиску з боку варварів під час Великого переселення народів. Лімес також мав великий вплив на економічне та культурне життя населення, оскільки її тил був одним з головних районів постачання продовольства для прикордонних військ, а присутність тих, в свою чергу, дозволяло швидко романізовати провінцію [1].

Переважна більшість військ гарнізону були розміщені у військових таборах ( castra ), невеликих фортифікаційних спорудах ( castella ), дозорних вежах, вежах ( burgi ) і укріплені плацдармами, що знаходилися на рівних відстанях за течією річки. У разі великого нападу цим загонам приходили на допомогу легіони, які були поділені на чотири головні військові містечка. Просуваючись далі по Дунаю, війська Римської імперії вступали в безліч сутичок з задунайськими варварами, німцями і сарматами, а також з іншими мігруючими племенами. Стіна перестала грати своє значення в V столітті разом з падінням Римської імперії на Заході.

Примітки
  1. Sándor Soproni (1973), p. 59.

Література
  • Jenő Fitz (ed.): Der Römische Limes in Ungarn. Fejér Megyei Múzeumok Igazgatósága, 1976.
  • Kurt Genser: Der österreichische Donaulimes in der Römerzeit. Ein Forschungsbericht. Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Vienna, 1986, ISBN 3-7001-0783-8 (Der römische Limes in Österreich 33).
  • Kurt Genser: Der österreichische Limes in der Römerzeit. Ein Forschungsbericht (dissertation) Salzburg 1982, Teil II.
  • Manfred Kandler, Hermann Vetters (ed.): Der römische Limes in Österreich, Vienna, 1989.
  • Sándor Soproni: Die letzten Jahrzehnte des pannonischen Limes. Becksche Verlagsbuchhandlung, Munich, 1985, ISBN 3-406-30453-2.
  • Sándor Soproni: Der spätrömische Limes zwischen Esztergom und Szentendre. Akademiai Kiado, Budapest, 1978, ISBN 963-05-1307-2.
  • Template:PECS
  • Sándor Soproni: Militär und Befestigungen am Pannonischen Limes, ed. Amt der NÖ Landesregierung, Abt. /III2, Catalogue of the Lower Austrian State Museum, New Issue No. 55, Die Römer an der Donau, Noricum und Pannonien, Vienna, 1973, pp 59–68.
  • Endre Tóth: Die spätrömische Militärarchitektur in Transdanubien. In Archaeologiai Értesitő. 134, Budapest 2009.
  • Zsolt Visy (ed.): The Roman Army in Pannonia. An Archaeological Guide of the Ripa Pannonica. Teleki László Foundation, Budapest, 2003. ISBN 963-86388-2-6.
  • Zsolt Visy: The ripa Pannonica in Hungary. Akadémiai Kiadó, Budapest, 2003, ISBN 963-05-7980-4.
  • Zsolt Visy, Endre Tóth, Dénes Gabler, Lazlo Kocsis, Peter Kovacs, Zsolt Mráv, Mihaly Nagy u. a.: Von Augustus bis Attila – Leben am ungarischen Donaulimes. Konrad Theiss Verlag, Stuttgart, 2000, ISBN 3-8062-1541-3 (Schriften des Limesmuseums Aalen 53).
  • Zsolt Visy: Der pannonische Limes in Ungarn. Konrad Theiss Verlag, Stuttgart, 1988, ISBN 3-8062-0488-8.
  • Herma Stiglitz: Militär und Befestigungen am Österreichischen Limes, ed. Office of the Lower Austrian State Government, Dept. /III2, Catalogue of the Lower Austrian State Museum, New Series No. 55, Die Römer an der Donau, Noricum und Pannonien, Vienna, 1973, pp. 45–59.
  • Frantisek Krizek: Die römischen Stationen im Vorland des norisch-pannonischen Limes bis zu den Markomannenkriegen. In: Studien zu den Militärgrenzen Roms. Vorträge des 6. Internationalen Limeskongresses in Süddeutschland. Böhlau Verlag, Cologne/Graz, 1967, pp. 131–137.
  • Miroslava Mirkovic: Orbis Provinciarum, Moesia Superior, Eine Provinz an der Mittleren Donau, Zaberns Bildbände zur Archäologie, Sonderbände der Antiken Welt, Verlag Philipp v. Zabern, Mainz, 2007, ISBN 978-3-8053-3782-3.
  • Orsolya Heinrich-Tamáska: Überlegungen zu den Hauptgebäuden der pannonischen Innenbefestigungen im Kontext spätrömischer Villenarchitektur, pp. 233 - 242, in: Gerda v. Bülow und Heinrich Zahbelicky: (edb.) Bruckneudorf und Gamzigrad. Spätantike Paläste und Großvillen im Donau-Balkan.Raum, Files of the International Colloquium in Bruckneudorf from 15 to 18 October 2008, Dr. Rudolf Habelt GmbH, Bonn, 2011. ISBN 978-3-900305-59-8.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.