Панов Ален Володимирович

Народився 14 лютого 1978 року у Береговому на Закарпатті. 2000 закінчив юридичний факультет Ужгородського університету. 2004 пройшов стажування по програмі USAID «Муніципальне управління й участь громади у прийнятті рішень», Корвалліс, Орегон, США.

• Грудень 2010 — по сьогодні — Голова Закарпатського осередку Спілки дипломатів України[3]
• Вересень 2000 — по сьогодні — викладач, доцент, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин Ужгородського національного університету[4]
• Червень 2007 — березень 2008, липень-вересень 2010 — виконував обов'язки Генерального консула України в Ніредьгазі (Угорщина)[5]
• Серпень 2006 — вересень 2010 — консул Генерального консульства України в Ніредьгазі (Угорщина)[4]
• Червень 2006 — травень 2009 — Голова Делегації України в Карпатському єврорегіоні[6]
• Вересень 2002 — червень 2006 — заступник міського голови м. Ужгород[7]
• Квітень 2000 — жовтень 2002 — вчитель правознавства Холмківської ЗОШ
• Грудень 1999 — червень 2006 — Представник України в Карпатському єврорегіоні
• Січень 1996 — листопад 1999 — юрисконсульт, керівник секції, Ужгородського палацу дітей та юнацтва «ПАДІЮН»

• Відзнака неурядової громадської організації Спілка дипломатів України І ступеню[8].
• Подяка Міністерства закордонних справ України.
• Кавалер Токайського ордену (Угорщина)[9].
• Нагорода Flame of Peace міжнародної громадської організації, заснованої нащадками Габсбургів (Австрія).
• Почесна відзнака м. Ньїредьгаза (Угорщина)[10].
• Відзнака Карпатського Єврорегіону[11]
• Почесна відзнака Закарпатської обласної ради
• Почесна відзнака Закарпатської обласної державної адміністрації
• Нагорода на честь 60-річчя звільнення Словаччини за вклад у розвиток українсько-словацького співробітництва.
• Відзнака закарпатського щорічного рейтингу «Лідер року» в номінації «за громадянську позицію, захист українців за кордоном» (2010).
• Номінація «Захисник інтересів закарпатців» щорічного журналістського рейтингу Ужгородського прес-клубу (2010).
• Участь у проекті «Обличчя України» часопису «Український тиждень» (2010)[12].
• Володар 2-ї премії на конкурсі наукових монографій УжНУ (2011).
• Ряд подяк за виступи на наукових семінарах, конференціях та круглих столах.

Має 5 ранг держслужбовця (з 2006), 5 ранг посадової особи місцевого самоврядування (з 2002), перший секретар першого класу дипломатичної служби (з 2009)

Автор 14 монографій та навчальних посібників, понад 30 наукових статей[13]:

• Державність Закарпаття в політико-правовій діяльності Масарика: монографія. Ужгород: Видавництво «Закарпаття», 2005, (співавтор М. Болдижар)
• Масарик і Закарпаття: монографія. Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2010.
• Закарпаття 1919—2009 років: історія, політика, культура: монографія. Ужгород: Видавництво «Ліра», 2010. (співавтор М. Токар)
• Територіальний устрій Франції та Італії — уроки для України: монографія. Ужгород: РА «ШАРК», 2015.
• Основи країнознавства: Європа: навчальний посібник. Ужгород: Міська друкарня, 1999.
• Основи Конституції і правознавства України: навчальний посібник. Ужгород: Міська друкарня, 2001.
• Панов А. В. Основи країнознавства: Південна Америка: навчальний посібник. Ужгород: ПП Шарк, 2002.
• Історія держави і права зарубіжних країн: навчальний посібник. Ужгород: Міська друкарня, 2003.
• Історія держави і права зарубіжних країн: курс лекцій. Ужгород: Рекламно-видавничий центр юридичного факультету УжНУ, 2005.
• Дипломатична і консульська служба: навчальний посібник. Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2010.
• Державне право зарубіжних країн: навчальний посібник. Ужгород: Видавництво ФОП Бреза А. Е., 2011.
• Конституційно-порівняльне правознавство: навчально-методичний посібник. Ужгород: Видавництво ФОП Бреза А. Е., 2012.
• Державне (конституційне) право зарубіжних країн: курс лекцій. Ужгород: Видавництво ФОП Бреза А. Е., 2012.
• Дипломатична і консульська служба: підручник. Ужгород: РА «ШАРК», 2015.
• Країнознавство: підручник. Ужгород: РА «ШАРК», 2017

• 2010 виграв справу «малого прикордонного руху» в судах Угорщини[14] на користь 700тис. громадян України. Уперше використав право Консула позиватись до іноземної держави для забезпечення прав громадянина своєї держави. Після завершення місії довів справу до логічного завершення у суді ЄС в Люксембурзі.
• Створив ефективну модель організаційної та правової допомоги громадянам України у їх поверненні в Україну, в контексті незастосування суворих санкцій до тисяч транзитних заробітчан правоохоронними органами Угорщини.
• Організував цілодобову систему «Дзвінок консулу»[15], яка дала можливість громадянам України звертатись безпосередньо з КПП на кордоні зі скаргами на дії відповідних структур, з метою захисту прав і законних інтересів.
• Знайшов компроміс з органами влади Угорщини стосовно п'ятикратного зменшення наджорстких санкцій стосовно українських перевізників та не допущенню конфіскації державного майна (залізничних вагонів) під час проваджень про контрабанду[16].
• Сприяв створенню ефективної системи взаємодії правоохоронних органів суміжних регіонів із метою запобігання злочинності[16].
• Започаткував практику постійного юридичного супроводу всіх справ громадян України в судах Угорщини, забезпечив звільнення від подальшого відбування покарання та повернення на Батьківщину близько 50 осіб[17].
• Забезпечив правовий та організаційний супровід роботи підприємств, які засновані на українських інвестиціях[18].
• Створив ефективну систему сприяння транскордонним зв'язкам поміж органами влади, неурядовими організаціями, бізнесовими колами прикордонних областей[16].

Орден Марії-Терезії — громадська організація, заснована родиною Панових 27 березня 2015 року в місті Ужгород.[19] Організація провадить нагородження однойменними громадськими орденами осіб, що на думку родини Панових внесли значний особистий внесок у розвиток міста Ужгород.

• Батько Володимир Олексійович — управлінець, фахівець із залучення інвестицій, член наглядової ради ПрАТ «Єврокар», віце-президент Асоціації «Інноваційний розвиток України». З 2005 року займає керівні посади на підприємствах Групи компаній «Атолл Холдінг» — директор ТОВ «Сезпарксервіс», генеральний директор ТОВ «СТС» тощо[38].
• Мати Ганна Бейлівна — пенсіонерка
• Колишня дружина — Наталія Володимирівна (нар. 1980) — колишній керівник управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області[39].
• Дочка — Лоренца-Ізабелла Аленівна (2004 р. н.)

2017 Панов підтримав мера Ужгорода Богдана Андріїва щодо капітального ремонту Набережної незалежності. Активістів, що виступали проти ремонту, Панов звинуватив у самоуправстві[40].