Сквер Марії Терезії

У 2004 році ужгородський дипломат та юрист Ален Панов разом з греко-католицьким єпископом Мукачівським Міланом Шашіком ініціювали створення скверу Марії Терезії[1]. У 2013 році Панов та владика Мілан оголосили конкурс на розробку проєкту скверу[2]. В умовах конкурсу передбачалось об'єднання окремих ділянок, що належали Алену Панову та перебували у розпорядженні греко-католицької єпархії[1], в єдиний простір зі сквером та будівництво меморіального комплексу у буферній зоні пам'ятки архітектури національного значення — Ужгородського кафедрального собору[2].

Частину скверу, з пам'ятником Марії Терезії та меморіальним комплексом, що належить Алену Панову, було відкрито для громадського користування 5 січня 2015 року[7][8][9][10], а іншу частину, зі статуєю Діви Марії, що належить греко-католицькій єпархії — 28 червня 2016 року[11][12][13][14].

На думку засновників скверу, його спорудження покликане слугувати досягненню двох цілей:

• Облаштування території, яка забезпечить панорамний огляд Кафедрального собору

• Увіковічення Марії Терезії та інших історичних постатей, які внесли найбільший вклад у розвиток Замкового Кварталу[15]

Сквер названий на честь імператриці Священної Римської Імперії, королеви Угорщини та ерцгерцогині Австрії Марії-Терезії Габсбург-Лотарингської (1717—1780). Саме період її правління став одним з найбільш значущих у становленні міста. В ті часи Ужгород перетворився на регіональний центр. Саме тут була розташована столиця новоутвореної греко-католицької єпархії, яка об'єднала кілька тогочасних комітатів історичного Закарпаття. Пам'ятник Марії-Терезії (скульптор — Богдан Томашевський) є центральною фігурою скверу.

Меморіальний комплекс скверу зведений за участі художників Анатолія та Наталії Тесовських, дизайнерів Івана та Анни Іваниш, ландшафтного дизайнера Віктора Мешко та керівника робіт Михайла Собрана. У так званому «Пантеоні Замкового Кварталу» розташовані рельєфні портрети історичних осіб, які багато зробили для розвитку міста Ужгород. Серед них:

• Стефан I Святий (967—1038) — перший угорський король, який прийняв хрещення та заклав основи Угорської держави.

• Карл Роберт (1288—1342) — Король Угорщини та титулярний Король Галичини та Володимирії, родом з Неаполя. Належав до знаменитої французької династії Анжу, яка правила у багатьох європейських державах. Передав Ужгород у володіння Другетам.

• Філіп Другет (1290—1327) — граф, найближчий соратник Карла Роберта, палатин Угорщини. Італієць франко-провансальського походження, який заклав основу династії Другетів, що володіла Ужгородом понад 350 років. Сучасного виду Ужгородський замок набув саме за часів правління цієї родини.

• Міклош Берчені (1665—1725) — граф, один із найбільш відомих власників Ужгородського замку, який перетворив місто на важливий політичний та культурний центр Середньої Європи.

• Андрій Бачинський (1732—1809) — перший повноправний греко-католицький єпископ, при якому Ужгород став центром єпархії. Його діяльність заклала основу для потужного розвитку міста, оскільки до відання єпархії було передано Ужгородський замок та весь Замковий Квартал.