Паньків Михайло Ілліч

Миха́йло Іллі́ч Па́ньків (9 вересня 1940(19400909), село Вербівці, Городенківський район, Івано-Франківська область — 31 жовтня 2021)[1] — історик, етнограф, краєзнавець, музейник, письменник, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України, відмінник освіти України. Лауреат всеукраїнської премії П. Чубинського, обласних премій І. Вагилевича, І. Крип'якевича та В. Полєка, член правління Івано-Франківської обласної організації Товариства охорони пам'яток історії і культури, член Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Наукового товариства імені Шевченка.

Паньків Михайло Ілліч
Народився 9 вересня 1940(1940-09-09)
с. Вербівці, Городенківський р-н, Івано-Франківська область
Помер 31 жовтня 2021(2021-10-31) (81 рік)
Громадянство УРСР →  Україна
Національність українець
Діяльність історик, етнограф, краєзнавець, музейник, письменник
Alma mater Івано-франківський педагогічний інститут
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Вчене звання доцент
Знання мов українська
Посада директор Івано-Франківського краєзнавчого музею
Термін 1985—2002
Нагороди

Автор наукових публікацій з етнографії, народознавства, краєзнавства та історичної топоніміки, музейної справи, а також національно-визвольної боротьби на Прикарпатті. В науковій діяльності Михайло Паньків займається методикою польових досліджень, етнографічним районуванням, питаннями практичних рекомендацій, спрямованих на збереження та популяризацію традиційно-побутової культури українців. Музейній справі Михайло Ілліч присвятив багато років, працюючи на різних посадах у Івано-Франківському краєзнавчому музеї та яку не полишив перейшовши на викладацьку роботу в Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.

Біографія

Михайло Паньків народився 9 вересня 1940 року у селі Вербівці Городенківського району Івано-Франківської області.

Початкову освіту здобув в семирічці рідного села, яку закінчив 1953 року. У 1953—1956 роках навчався у середній школі в сусідньому селі Тишківці. Після закінчення школи навчався у Снятинському культурно-освітньому технікумі (1956—1958).

Закінчивши технікум, рік працював завідувачем Вербівського сільського клубу.

Впродовж листопада 1959 — серпня 1962 року проходив строкову службу в армії.

1962 року вступив на історичний відділ історико-філологічного факультету Івано-франківського педагогічного інституту. Викладачами Михайла Паньківа були Петро Арсенич та Валентин Мороз. 1966 року закінчив навчання в інституті з відзнакою.

У 1966—1967 роках працював вчителем історії Чернелицької школи.

1967—1969 роки — працював в Івано-Франківському обкомі комсомолу з молодою інтелігенцією області.

1969 року влаштувався в Івано-Франківський краєзнавчий музей науковим співробітником. 1970 року очолив відділ історії музею, а 1972 року став заступником директора. 1985 року очолив музей і на цій посаді пропрацював до 2002 року[2].

З вересня 2006 року Михайло Паньків працює доцентом кафедри етнології і археології Інституту історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, а з 2015 року — професор цієї кафедри.

Наукова та музейна діяльність

Займаючи посаду директора музею, Михайло Паньків займався науковою роботою. У 1987—1989 роках під його керівництвом археологи провели обстеження території Івано-Франківської області, внаслідок чого виявлено 1405 археологічних пам'яток та видано «Реєстр пам'яток археології Івано-Франківської області». Постійно брав участь у етнографічних дослідженнях Прикарпаття, на основі яких друкував статті в наукових журналах.

1989 року в Інституті фольклору та етнографії Білоруської АН (Мінськ) Михайло Паньків захистив кандидатську дисертацію «Сім'я і сімейний побут на Покутті (друга половина XIX — 80-ті роки XX ст.)». Науковим керівником роботи був професор Юрій Гошко.

1989 року був одним з ініціаторів створення «Краєзнавчого товариства ім. І. Франка», в якому мав об'єднатися краєзнавчий актив Прикарпаття. Але створення Всеукраїнської спілки краєзнавців, не дало цим планам реалізуватися. Натомість розробили новий Статут обласної організації, який затвердили 1991 року[3][4].

Від 1991 року за ініціативи Паньківа розпочався випуск журналу «Наукових записок Івано-Франківського краєзнавчого музею»

З 2008 року він очолює відділ етнології Науково-дослідного Інституту історії, етнології та археології Карпат Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника.

Автор 17 монографій (рахуючи співавторство), понад 170 статей й з етнографії, музеєзнавства і краєзнавства.

На території Івано-Франківщини організував понад 10 музеїв та є автором понад 20 музеїв. Підготував експозиції для Літературно-меморіального музею Леся Мартовича, Музею-садиби Михайла Грушевського та інших[5].

Публіцистична та літературна діяльність

Надрукована 1987 року стаття «Покуття» певною мірою активізувала в українській історіографії зацікавлення до історії цього краю[6].

Методичний посібник «Організація польових досліджень з етнографії» (2005) став певним узагальненням досвіду Михайла Паньківа у галузі польової етнографії.

Окремий розділ колективної монографії «Етнос. Соціум. Культура: регіональний аспект» (2006) присвятив етнографічній мозаїці Прикарпаття.

У 2012 році вийшла друком книга Михайла Паньківа «Схрони, бункери і криївки ОУН-УПА», в якій за допомогою спогадів, документальних матеріалів він розповідає про схованки УПА на Прикарпатті упродовж 1944—1956 років. А у 2017 році книгу, коштом міської ради, знову перевидали[7].

2013 року вийшла книга «Текла кровця по Вкраїні» в якій Паньків присвятив увагу місцевим назвам населених пунктів, назвам та пам'яткам на місці боїв, легендам та переказам, що стосувалися боротьбі з татарськими нападами на Прикарпатті з середини XV до початку XVIII століття.

Відзнаки та нагороди

Вшанування діяльності

До 70-річчя Паньківа у відділі краєзнавчої літератури влаштували книжкову ювілейну виставку «Михайло Паньків: дослідник, етнограф, краєзнавець»[12].

З нагоди 75-річчя Івано-Франківський краєзнавчий музей влаштував виставку «Служитель храму муз»[2]. Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України провела Всеукраїнську наукову конференцію «Етнокультурна спадщина Прикарпаття (на пошану Михайла Паньківа з нагоди його 75-річчя)»[13].

Вибрана бібліографія
  • Паньків М. Покуття. Етнографічний нарис / М. Паньків // Жовтень. — 1987. — № 2. — С. 102—105.
  • Паньків М. І. Організація польових досліджень з етнографії: Посібн. — Івано-Франківськ, 2005. — 123 с.; іл.
  • Етнос. Соціум. Культура: регіональний аспект. Монографія / В. В. Грещук, В. І. Кононенко, М. П. Лесюк, М. І. Паньків, М. Д. Романюк, С. І. Хороб та інші.–Київ–Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006.–315с. ISBN 966-640-170-3
  • Паньків М. Схрони, криївки і бункери ОУН-УПА: док., спогади, короткі біогр. : до 70-річчя УПА / М. Паньків. — Коломия: Вік, 2012. — 191 с. ISBN 966-550-061-9
  • Паньків, Михайло Ілліч. Числа, міри й час: історико-етнографічний аспект: навч. посіб. зі спецкурсу для підготов. студ. зі спец. "Історія " і «Етнологія» / Михайло Паньків ; Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника, Ін-т історії і політол., Навч.-наук. Ін-т історії, етнології і археол. Карпат, Івано-Франків. краєзн. музей. — Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпат. нац. ун-ту ім. В. Стефаника, 2012. — 103 с. — Бібліогр.: с. 102—103. — 300 прим. — ISBN 978-966-640-339-4
  • Текла кровця по Вкраїні [Текст]: (топоніми, легенди, перекази та пісні про татарські напади на Прикарпаття з середини XV до початку XVIII ст.) / ДВНЗ «Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника», Ін-т історії, етнології і археології Карпат, Нац. спілка краєзнавців України, Івано-Франків. обл. держ. центр туризму і краєзнавства учнів. молоді ; [упоряд., підгот. текстів, вступ. ст.] Михайло Паньків ; [наук. ред.: Кугутяк М. В.]. — Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпат. нац. ун-ту ім. В. Стефаника, 2013. — 222 с. — (Бібліотека журналу «Краєзнавець Прикарпаття»). — Бібліогр.: с. 209—221. — ISBN 978-966-640-351-6

Примітки
  1. https://galychyna.if.ua/2021/11/01/pomer-etnograf-ta-muzeyeznavets-mihaylo-pankiv/
  2. Виставка «Служитель храму муз». ifkm.if.ua. Процитовано 23 вересня 2020.
  3. Михайло Косило: Завдяки краєзнавцям маємо цілісну картину історії Прикарпаття - Галичина. galychyna.if.ua. 8 лютого 2019. Процитовано 23 вересня 2020.
  4. НСКУ: Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України. ifoonsku.ucoz.ua. Процитовано 23 вересня 2020.
  5. До 75-річчя Михайла Ілліча Паньківа | Національна спілка краєзнавців України. nsku.org.ua. Процитовано 23 вересня 2020.
  6. Кирчів, Р. (2015). Історіографія етнографічного дослідження Покуття. Народознавчі зошити (1): 70–90. ISSN 1028-5091.
  7. Книгу "Схрони, бункери і криївки ОУН-УПА" передадуть у бібліотеки Івано-Франківська. Курс. 17 жовтня 2017. Процитовано 23 вересня 2020.
  8. Лауреати премії імені Івана Вагилевича Івано-Франківської обласної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. lib.if.ua. Процитовано 26 вересня 2020.
  9. Звіт про роботу Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України за 2012 рік. history.org.ua. Процитовано 23 вересня 2020.
  10. ІV звітно-виборча конференція Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України | Національна спілка краєзнавців України. Процитовано 23 вересня 2020.
  11. Михайло Посічанський (4 липня 2019). У Хмелівці на Богородчанщині вдруге провели обласний літературно-мистецький і краєзнавчий фестиваль «Чуєш, брате мій»… - Галичина. galychyna.if.ua. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 23 вересня 2020.
  12. Михайло Паньків: дослідник, етнограф, краєзнавець. lib.if.ua. Процитовано 26 вересня 2020.
  13. Етнокультурна спадщина Прикарпаття [Текст]: матеріали Всеукр. наук. конф." Етнокультурна спадщина Прикарпаття (на пошану Михайла Паньківа з нагоди його 75-річчя)" (м. Івано-Франківськ, 4 груд. 2015 р.) / Івано-Франків. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України [та ін.] ; [наук. ред. А. Королько]. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2016. — 419 с. : рис. — (Бібліотека журналу «Краєзнавець Прикарпаття»). — Бібліогр. в кінці ст. — ISBN 978-966-668-409-0

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.