Івано-Франківський краєзнавчий музей
Івано-Франківський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у м. Івано-Франківську (Івано-Франківська область, Україна), найбільше зібрання пам'яток з історії, етнографії і культури в цілому Прикарпатті.
Івано-Франківський краєзнавчий музей | |
---|---|
| |
48°55′22″ пн. ш. 24°42′38″ сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Україна |
Розташування | Івано-Франківськ, вул. Галицька, 4а |
Засновано | 1940 рік |
Фонд | понад 118 тис. одиниць |
Відвідувачі | бл. 120 тис. осіб щороку (поч. 2000-х рр.) |
Директор | Беднарчик Галина Михайлівна |
Сайт | ifkm.if.ua/index.html |
Івано-Франківський краєзнавчий музей (Україна) | |
Історія
Відкриття майбутнього Івано-Франківського краєзнавчого музею відбулося 1 травня 1940 р. в будинку по вул. Галицька, 7 (тепер бібліотека медичного університету, сучасна адреса Галицька, 7а). Тут працювали відділи: історичний, природознавчий, народної творчості. Фонди музею налічували 10565 одиниць збереження, куди ввійшли збірки Покутського музею, музею Гуцульщина в с. Жаб'є (тепер смт Верховина) та окремі приватні колекції. При музеї були книгозбірня й архів.[1]
Весною 1941 р. музей організував археологічні розкопки у с. Крилосі Галицького району. На Юріївській горі було знайдено староруське поселення.
На початку Другої світової війни найцінніші експонати завантажили у вагон і вивезли на схід. Більше про них ніхто не чув. У квітні 1944 р., в час німецької окупації, неподалік будівлі впала бомба і пошкодила будинок. На деякий час відкрився доступ до музейних цінностей, і частину їх розікрали.
Після завершення Другої світової війни, в час становлення радянської влади, на початку 50-х рр. фондам музею нанесено непоправної шкоди: в 1952 р. списано і знищено 2927 експонатів «ворожих радянській владі та матеріалістичному світогляді трудящих», в 1953 р. до Києва передали 600 експонатів (їхня доля невідома, документів, куди їх вивезли, не знайдено).
В травні 1957 р. музейні експозиції передано в приміщення міської ратуші. 26 квітня 1959 р., після ремонту, в ратуші відкрили нову експозицію[2]. Теперішню міську ратушу споруджували протягом 1929-1935 рр. Призначення ратуші було не тільки під «крамниці і дешеві ресторани», а також згідно проекту, на другому і третьому поверхах мав розміститися майбутній Покутський музей, міська бібліотека і архів[3]. Архітектором споруди був Станіслав Треля. Зведено будівлю у тодішньому стилі модернізму в основі якої хрест, з перетину здіймається вежа, яка завершується куполом у вигляді військового шолома.
Загальна висота ратуші 49,5 м. Шолом ратуші перекритий міддю і позолотами. Івано-Франківська ратуша – єдина споруда громадського призначення в Україні з позолоченим верхом.[4]
Діяльність
Науково-дослідна робота є основою практично всієї діяльності музею. Це – і наукове комплектування фондів, наукова організація обліку, збереження, консервація і реставрація колекцій.
Фонд Івано-Франківського краєзнавчого поділено на 31 групу: археологія, одяг, дерево, кераміка, витинанка, в’язання, писанка, філателія, ікони, скульптура, документи тощо.
Співробітники Івано-Франківського краєзнавчого музею здійснюють видавничу діяльність. Публікація буклетів, проспектів, запрошень, каталогів виставок, путівників по музею і його філіях – це багатий і цікавий доробок краєзнавців.
В Івано-Франківському краєзнавчому музеї систематично відбуваються наукові, науково-практичні конференції, краєзнавчі читання, результатом яких є видання відповідних матеріалів. Учасниками конференцій є також працівники інших наукових установ.
З 1993 р. видано 15 номерів «Наукових записок», наукового видання установи з актуальних проблем історичної науки, історії і природи краю, розвитку музейництва та ін. Щорічні 2-3 науково-теоретичні та науково-практичні конференції за різною тематикою: музеєзнавчі, краєзнавчі, етнографічні та присвячені ювілейним і знаменитим датам є результатом друку. До прикладу, «Прикарпаття в роки Першої світової війни 1914-1918 років» (2015), «Екологічні проблеми Прикарпаття» (2017), «Пам’ятки Прикарпаття: стан збереження та популяризація» (2018), «Сучасні акценти музейництва. Історія, здобутки, перспективи» (2018), «Традиційна культура Західного регіону в контексті культурної політики України: сучасний стан, проблеми, перспективи» (2019).
Музей здійснює експозиційну та виставкову діяльність. Головною формою науково-освітньої роботи в музеї є екскурсія.
Івано-Франківський краєзнавчий музей співпрацює з Державним архівом Івано-Франківської області, вищими навчальними закладами міста, Івано-Франківською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. Франка, Івано-Франківською обласною бібліотекою для юнацтва, Івано-Франківською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, Науковим товариством ім. Шевченка, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Навчально-методичним центром культури і туризму Прикарпаття, Обласним державним центром науково-технічної творчості учнівської молоді, Міським центром дитячої та юнацької творчості, Івано-Франківським державним центром естетичного виховання, Народним домом «Княгинин».
Щорічно музей відвідують близько 120 тис. осіб.[5]
Відділи музею
Експозиційними відділами музею є: природи, археології, історії та народного мистецтва. Також в музеї працюють відділи: фондів, реставрації, науково-методичний, науково-освітній, реклами, друку та інформації.
Відділ природи
Експозиція відділу знайомить відвідувачів з природними особливостями та біологічним різноманіттям Івано-Франківщини. Тут представлено зразки порід та мінералів, скам’янілості та відбитки тварин, що жили в давні геологічні часи. Особливості рельєфу Прикарпаття розкрито за допомогою гіпсометричної карти і геологічної колекції. Увагою відвідувачів користується зал, де представлено тваринний світ краю, зокрема ті види, які занесені до Червоної книги.
Відділ археології
В експозиції відділу археології представлені археологічні культури кам’яної доби, доби міді, бронзи та заліза. Зокрема висвітлюються культури неолітичної доби: лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури. В епоху бронзи на території Прикарпаття жили племена культури шнурової кераміки, комарівської культури, культури Ноа, фракійського гальштату та інші. В ранньоримський час Прикарпаття заселяли племена черняхівської, липицької культур. Знахідки даних культур є у вітринах музею. В експозиції представлені також пам’ятки пшеворської культури.
Відділ історії
Експозиція відділу історії охоплює період від Галицького князівства та Галицько-Волинської держави до кінця XX ст. В залах є цікаві знахідки, виявлені під час досліджень літописної Галичиної могили.[6]
У музеї зберігається унікальний експонат – кам’яний саркофаг, в якому було поховано князя Ярослава Осмомисла.[7] У вітринах також можна побачити зразки культової давньоруської дрібної металопластики, вироби місцевих ремісників, зброю тощо.
В одному з експозиційних залів висвітлено історію заснування та розвитку міста Станиславова (Івано-Франківська).
Відділ історії XX ст. презентує Першу світову війну та ЗУНР. Тут також є експонати часу Другої світової війни та УПА.
В музеї представлено сільський побут і побуту міста кінця XIX — початку XX ст.
Відділ народного мистецтва
Експозиція відділу народного мистецтва знайомить з такими видами народної творчості як: ткацтво, вшивка, різьба по дереву, художня обробка металу та шкіри, кераміка. Особливої уваги заслуговує косівська кераміка, внесена до Репрезентативного списку світової спадщини ЮНЕСКО.[8] В залах представлені твори знаних майстрів гончарного мистецтва середини XIX ст. П. Кошака та кахлі О. Бахматюка.[9] Окремо показане народне вбрання чотирьох етнографічних регіонів Прикарпатського краю: Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, Опілля. Глядачі також можуть ознайомитися з колекцією писанок, ґерданів, силянок та творчістю відомої прикарпатської майстрині П. П. Хоми.
Відділ реставрації
В залах Івано-Франківського краєзнавчого музею представлено твори сакрального мистецтва, які репрезентують зразки західноукраїнського професійного та народно-ремісничого малярства. Фондова збірка, зокрема ікони XVI-XX ст.,[10] яка в основному походила з колишнього музею атеїзму Івано-Франківська (ліквідований в 1991 р.), була на грані знищення. В 2009 р. розпочато фандрайзинговий проект «Врятуймо скарби разом!»[11], метою якого стало збереження та популяризація найцінніших творів сакрального мистецтва Галичини фондової збірки ІФКМ. Автором проекту порятунку сакральних творів «Врятуймо скарби разом!» є реставратор Валерій Твердохліб. Сенсаційною знахідкою, яка роками перебувала в запасниках ІФКМ, стала ікона 1773 р. «Спас на престолі» з геніального фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».[12]
Освітній простір в Івано-Франківському краєзнавчому музеї
В Івано-Франківському краєзнавчому музеї створено освітній мобільний мультимедійний простір для проведення інтерактивних уроків для учнів, лекцій та методичних семінарів для студентів, проведення майстер-класів та різноманітних воркшопів тощо.
Івано-Франківський краєзнавчий музей – це музей комплексного типу, який володіє колекціями з палеонтології, геології, зоології, археології, історії, етнографії, мистецтва. Таким чином, на базі музею можна проводити заняття з географії, біології, екології, археології, історії, етнографії, мистецтвознавства та культурології. В ІФКМ створена ще одна можливість зацікавити дітей та молодь, сприяти їхньому подальшому навчанню.
Проект «Освітній простір в Івано-Франківському краєзнавчому музеї» став переможцем у весняній хвилі «Малі Ґранти Теплого Міста» (2021). Сума фінансування: 20 000 грн. Тематичний напрям: прогресивна освіта. За кошти ґранту придбано безкаркасний проектор та крісла-пуфи.[13][14][15]
Філії музею
- Літературний музей Прикарпаття в м. Івано-Франківськ;
- Історико-краєзнавчий музей М. Грушевського у с. Криворівня;
- Літературно-меморіальний музей І. Франка у с. Криворівня;
- Музей «Хата-ґражда» у с. Криворівня;
- Літературно-меморіальний музей Л. Мартовича у с. Торговиця;
- Історико-краєзнавчий музей О. Феданка у смт Солотвин;
- Історико-краєзнавчий музей О. Довбуша в смт Печеніжин;
- Історико-краєзнавчий музей «Гуцульщина» у смт Верховина.
Див. також
Примітки
- С. З. Осташа. Івано-Франківський краєзнавчий музей // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Історичні споруди Івано-Франківська: міська ратуша в світлі анонсованої владою реконструкції
- Перший музей Станиславова. Галицький Кореспондент (uk). 2011-05-21. Процитовано 2020-10-28.
- Чотири ратуші Станиславова
- Звіт директора Івано-Франківського краєзнавчого музею про виконання функціональних обов’язків та умов контракту за 2014 – 2018 роки
- Галичина могила в Крилосі - місце поховання засновника Галича. Крилос (uk). 2018-04-16. Процитовано 2020-10-28.
- Віталій, Ляска. У пошуках князя Ярослава Осмомисла Локальна історія Локальна Історія. Локальна Історія (uk). Процитовано 2020-10-28.
- Косівську кераміку внесли до спадщини ЮНЕСКО. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2020-10-28.
- Шевелєва, Мар'яна (2019-12-10). Олекса Бахматюк – геніальний майстер гончарства. Український інтерес(uk). Процитовано 2020-10-28.
- Врятуймо скарби разом: Порятунок коштовностей. Процитовано 2020-10-28.
- У Франківську презентували альбом “Врятуймо скарби разом!”. Галицький Кореспондент(uk). 2019-02-28. Процитовано 2020-10-28.
- У Івано-Франківську презентували реставровану ікону з «Тіней забутих предків». http://prostir.museum/.
- https://www.mvk.if.ua/news/55191
- https://www.osvita.if.ua/news/view/v-kraieznavchomu-muzeyi-vidkrito-osvitnii-prostir-uchni-pereglianuli-film-pro-sheptitskogo
- https://galka.if.ua/u-ratushi-vidkryly-osvitnij-prostir-dlya-shkolyariv-ta-studentiv-video/
- Івано-Франківський краєзнавчий музей на мапі
- Маньковська Р. В. Івано-Франківський краєзнавчий музей // електронна версія Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2., Том 3., К.: «Наукова думка», 2005, стор. 405
- Івано-Франківськ. Ратуша Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.
- ЕКСПОЗИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ
Посилання
Джерела
- Михайло Паньків. Слово до читача// Наукові записки Івано-Франківського краєзнавчого музею. - Випуск І. – Коломия: «Світ», 1993. - С. 3-8;
- Станіславські ратуші [Текст] : зб. ст. [350-річчю надання м. (Івано-Франківську) магдебурзького права] / упоряд. І. Бондарев. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2011. – 144 с. : іл. – (Серія «Моє місто»; № 33);
- Будівничі музеїв Прикарпаття//75-літтю Івано-Франківського краєзнавчого музею. - Івано-Франківськ, 2015. - 127 с.;
- Івано-Франківський краєзнавчий музей. Путівник / Штиркало Я. / Я. Є. Штиркало, О. Я. Куриляк, В. В. Кузенко, Н. Д. Рега, П. С. Осташа. - Івано-Франківськ, 2013. - 21 с.
- Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 428 с.
- Івано-Франківський краєзнавчий музей © Джерело: С. З. Осташа . Івано-Франківський краєзнавчий музей // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=13430.
- Івано-Франківський краєзнавчий музей — Музейне Коло Прикарпаття. museum.if.ua. Процитовано 13 жовтня 2020.
- Перший музей Станиславова. Галицький Кореспондент (укр.). 21 травня 2011. Процитовано 28 жовтня 2020.
- Історичні споруди Івано-Франківська: міська ратуша в світлі анонсованої владою реконструкції. VERSII.IF.UA | новини Івано-Франківська та Івано-Франківської області ONLINE | головні теми Прикарпаття | ВІДЕО. Процитовано 13 жовтня 2020.
- Штиркало, Ярослав (2019). Звіт про діяльність музею за 2014-2019. https://orada.if.ua (українська). ОДА. Процитовано 13.10.2020.
- Галичина могила в Крилосі - місце поховання засновника Галича. Крилос (укр.). 16 квітня 2018. Процитовано 28 жовтня 2020.
- Віталій, Ляска. У пошуках князя Ярослава Осмомисла Локальна історія Локальна Історія. Локальна Історія (укр.). Процитовано 28 жовтня 2020.
- Косівську кераміку внесли до спадщини ЮНЕСКО. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 жовтня 2020.
- Шевелєва, Мар'яна (10 грудня 2019). Олекса Бахматюк – геніальний майстер гончарства. Український інтерес (укр.). Процитовано 28 жовтня 2020.
- mi100.info https://mi100.info/2019/01/06/vryatujmo-skarby-razom-poryatunok-koshtovnostej/ Пропущений або порожній
|title=
(довідка). Процитовано 28 жовтня 2020. - У Франківську презентували альбом “Врятуймо скарби разом!”. Галицький Кореспондент (укр.). 28 лютого 2019. Процитовано 28 жовтня 2020.
- У Івано-Франківську презентували реставровану ікону з «Тіней забутих предків».
- В краєзнавчому музеї відкрили освітній простір. Учні переглянули фільм про Шептицького.
- В краєзнавчому музеї відкрито освітній простір. Учні переглянули фільм про Шептицького.
- У Ратуші відкрили освітній простір для школярів та студентів.