Паразауролоф

Паразауролоф — рід динозаврів родини гадрозавроїдів.

Паразауролоф
Період існування:
Пізня крейда, 76.5–73 млн р. т.
можливо маастрихт
Скелет P. cyrtocristatus.
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Птахотазові (Ornithischia)
Підряд: Орнітоподи (Ornithopoda)
Родина: Гадрозаврові (Hadrosauridae)
Триба: Parasaurolophini
Рід: Паразавролоф (Parasaurolophus)
Parks, 1922
Типовий вид
Parasaurolophus walkeri
Parks, 1922
Species
  • P. walkeri Parks, 1922
  • P. tubicen Wiman, 1931
  • P. cyrtocristatus Ostrom, 1961
  • P. jiayensis? Godefroit, Zan & Jin, 2000
Синоніми[1]
  • Charonosaurus?
    Godefroit, Zan & Jin, 2000
  • Paralophosaurus Martin, 2014 (lapsus calami)
Вікісховище: Parasaurolophus

Характеристика

Як і більшість качкодзьобих динозаврів, дорослий Паразауролоф важив 4400 кілограм або навіть 5 тонн. Морда у качкодзьобих динозаврів з порожнистим гребенем була вужча, ніж у гадрозаврів з плоскими головами або суцільними гребенями. Ймовірно, це допомагало їм більш акуратно вискубувати апетитні рослини або гілки.

Цікавий скелет

Міцні кістки Паразауролофа свідчили про те, що його тіло було масивним і потужним. Найбільшу цікавість викликала незвичайна будова передніх кінцівок Паразауролофа: більш короткі в порівнянні з задніми, вони, природно, виконували функцію рук, але ящір міг не тільки спиратися на них, а зривати гілки і листя, поїдаючи рослинну їжу. Крім того, плоскі кисті, якими закінчувалися передні кінцівки Паразауролофа, викликали у деяких вчених припущення, що він міг використовувати їх для плавання. Як правило, динозаври не дуже-то охоче занурювалися у воду. Паразауролоф важив близько трьох тонн — приблизно стільки ж, скільки важить сучасний дорослий слон, і кістки його ніг і ступень повинні були бути досить міцними, щоб витримувати вагу його тіла. Передня частина рота виглядала як дзьоб, яким Паразауролоф міг зривати листя та іншу рослинність. Дзьоб був схожий на качиний, але набагато більш твердий і гострий, нагадуючи швидше дзьоб черепахи. У задній частині верхньої та нижньої щелеп Паразауролофа було безліч дрібних корінних зубів ромбічної форми. Як і у більшості інших гадрозаврів, кістки, що відходять від хребта Паразауролофа, були скріплені мережею міцних сухожиль. Особливо великими були сухожилля, обплутують стегнові кістки. Довга тонка кістка відходила вниз від основи хвоста й давала можливість тримати його на вазі і таким чином підтримувати рівновагу, коли Паразауролоф вставав на задні ноги, щоб дотягнутися до високих гілок. Очевидно, Паразауролоф добре вмів керувати своїм хвостом і при нагоді використовував його як зброю. Все ж характерною частиною тіла Паразауролофа був, безсумнівно, трубчастий виріст на голові.

Гребінь паразавролофа також схожий на ріг, але вченими досліджено,що він був занадто крихкий для оборонної функції. Можливо це й був ріг, але він явно використовувався не для бою. Можливо «ріг» або «гребінь» використовувався для приваблення самки. У самок «гребінь» був менший, чим у самців.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.