Паркові піраміди України
Паркові піраміди України — малодосліджений[джерело?] етап розвитку паркових павільйонів на теренах України.
Мода на піраміди
Зазвичай моду на Єгипет та піраміди пов'язують із Єгипетською військовою кампанією Наполеона Бонапарта. Дійсно, загарбницький похід Наполеона в Єгипет, що був на той час лише генералом, дійсно сприяв потужному розповсюдженню моди на єгипетські старожитності і створення моди на єгиптоманію. Але єгипетські мотиви ще з давньоримської античності були запозичені європейською культурою. Нова хвиля єгиптоманії мала місце і в добу бароко, коли папський Рим наново прикрасили обелісками стародавнього Єгипту, що збережені донині, а вельможні садиби - декоративними сфінксами. Єгиптоманія після наполеонівського походу 1798-1801 — лише чергове повернення моди, хоча й захопила і вплинула цього разу на паркобудування, ампірну порцеляну, декоративно-ужиткове мистецтво, театрально-декораційне мистецтво, декор інтер'єрів тощо.
Худ.Франсуа-Луї Ватто. «Битва біля пірамід, 21 липня 1798 року»
Худ. Ж. Герен. Жан Батіст Клебер, очільник експедиційного корпусу в Єгипті.
Паркові піраміди в Україні
Із поширенням пейзажних парків в Україні виникають і паркові павільйони-піраміди.
В садибі Березова Рудка панів Закревських піраміді навіть повернули функцію поховальної споруди. Комплекс складається з палацу Закревських (1838), парку (пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення) площею 45 га та піраміди—мавзолею родини Закревських (1899).
Не тільки декоративні якості мала піраміда і в селі Комендантівка, нині Полтавська область, Кобеляцький район. Комендантівка належала роду Білевичів. Доля закинула офіцера російського флоту Олександра Дмитровича Білевича до Єгипту, де пам'ятки стародавньої цивілізації вразили його уяву. Повернувшись, він збудував у своєму маєткові власну піраміду-усипальню.
Спорудження піраміди тривало 13 років. Як будівельний матеріал використовували гранітні блоки з місцевого кар'єру, що їх по дерев'яних жолобах тросами затягували нагору. За переказами, вапняковий розчин робили на крові свіжозабитої худоби з додаванням яєчних білків. Три погребальні камери сполучалися підземними ходами. Вінчав споруду православний хрест.
У піраміді Білевич поховав свою кохану дружину, а через багато років і сам знайшов там спочинок. За іншими даними, 1864 передчасно померла дружина Олександра Білевича — Софія, і той на її честь вирішив спорудити Софіївську церкву у вигляді триярусної піраміди. В першому ярусі, де були іконостас і вівтар, проводили богослужіння. П'ятнадцятиметрову споруду (другу за висотою серед трьох європейських пірамід - найвищою є піраміда Гая Цестія в Римі - 36,4м ) увінчував хрест. Після трагічних подій 1917 року церкву пограбували, а приміщення пристосували під склад добрив. Лише наприкінці 20 століття були спроби відродити храм-піраміду, відновити богослужіння, але довести розпочате до кінця не вдалося.
Джерела і посилання
- Herold, J. Christopher, Bonaparte in Egypt - London, Hamish Hamilton, 1962.
- Хуан Коул, Napoleon’s Egypt: Invading the Middle East Palgrave Macmillan, 2007. [ISBN 1-4039-6431-9]
- «Памятники архитектуры пригородов Ленинграда», Л., Стройиздат, 1983