Парк-пам'ятка «Санаторій Розділ»

Санато́рій Розді́л парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований у смт Розділ Миколаївського району Львівської області.

Санаторій Розділ
(парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва)
49°27′ пн. ш. 24°04′ сх. д.
Розташування:  Україна
Львівська область,
Миколаївський район,
смт Розділ
Найближче місто: Миколаїв (Львівська область)
Площа: 6,6 га
Заснований: 1984 р.
Країна  Україна

 Парк-пам'ятка «Санаторій Розділ» у Вікісховищі

Площа 6,6 га. Парк внесено до природно-заповідного фонду України Рішенням сесії Львівської обласної ради в СРСР у 1984 року, а підтверджено в Україні рішенням № 180 від 17 червня 1997 року[1].

Історія

Брама до маєтку

Парк почали закладати на початку XVIII ст. в межах маєтку графів Лянцкоронських (див. Палац Жевуських-Лянцкоронських). Головний вхід до присадибного парку з боку селища охороняє стара брама. Після розвалу СРСР санаторій перейшов до «Укрпрофоздоровниця», яка у 2004 р. продала маєток ТОВ «Мережа відпочинку» за 467 тис. грн. У зв'язку з тим, що продаж було здійснено з порушенням чинного законодавства з охорони пам'яток культурної спадщини, у судовому порядку пам'ятку архітектури було повернуто до державної власності.[2]

Стан і догляд

Паркове насадження перебуває у задовільному стані. Доріжки чітко простежуються. Аварійних дерев та захаращення немає, однак окремі ділянки надмірно загущені в нижньому ярусі. На ділянці з перевагою тополі частина дерев суховерхі. Під час наукового обстеження паркової території загальну інвентаризацію дендрофлори не проводили, було досліджено великовікові особини деревних інтродуцентів, проведено їхню ботанічну ідентифікацію, вивчено стан та встановлено основні біометричні показники.

Доріжки парку

Окремі представники екзотичної дендрофлори збереглися в парку до наших днів. Виявлено дерева 11 рідкісних таксонів. Обстеження паркового насадження дало змогу зробити висновок, що на місці сучасного парку раніше був природний грабово-дубовий ліс з домішкою береста та в'яза. Саме ці деревні породи трапляються в парку та на його околицях. Також збереглося великовікове дерево дуба звичайного майже 1,5-метрового діаметра. На сьогодні ця особина є найстаріша в парку. З інтродукованих дерев найстаріші представники голонасінних: гінкго дволопатеве, сосни Веймута та сосна чорна. Всі вони приблизно одного віку — 170-190 років (станом на 2009 р.)[1]. Зростає також екзот катальпа[3].

Станом на червень 2018 року, парк перебуває у вкрай занедбаному стані[3].

Видовий склад парку (2009)

Назва таксона Вік, роки Висота, м Діаметр, см Стан
1 Ginkgo biloba L. 190 29 112 задовільний
2 Pinus strobus L. 170 23 132 припинили ріст
3 Pinus nigra L. 170 25 132 задовільний
4 Quercus robur «Heterophylla» 150 29 84 хороший
5 Larix decidua Mill. 130 32 64 хороший
6 Quercus imbricaria Michx. 90 22 56 задовільний
7 Robinia pseudoacacia «Bessoniana» 90 14 38 задовільний
8 Crataegus monogyna «Rubro-plena» 90 8 24 пригнічена особина
9 Catalpa bignonioides Walt. 80 17 56 притінена
10 Styphnolobium japonicum (L.) Schott 80 22 56 хороший
11 Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng 55 23 56 хороший

Галерея

Примітки

Джерела

  • Рішення сесії Львівської обласної ради № 180 від 17.06.97
  • Науковий вісник НЛТУ України. — 2009. — Випуск 19.6
  • Вікіпедія:Вікі любить Землю/Львівська область
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.