Миколаївський район (Львівська область)

Миколаївський район розташований у південно-східній частині Львівської області і межує на півночі з Пустомитівським, північному сході — з Перемишлянським, сході і південному сході — з Жидачівським, півдні — Стрийським, заході — Дрогобицьким та Городоцьким районами.

Городоцький район	Пустомитівський район	Перемишлянський район
Дрогобицький район	Новий Розділ	Жидачівський район
	Стрийський район	Жидачівський район

Крайня північна точка Миколаївського району — с. Тернопілля (49°33'31 пн.ш.), південна — перетин р. Колодниця (р. Нежурівка) і х. Сухого (49°14'57 пн.ш.), східна — майже посередині між селами Горішнє і Тужанівці (24°15'37 сх.д.) і західна — недалеко від місця впадіння р. Верещиця у р. Дністер (23°44'48сх.д.). Протяжність району із заходу на схід 0°30'49 (36,5 км), з півночі на південь — 0°18'34 (34,5 км).

Район багатий різноманітними корисними копалинами. Серед них слід відзначити наявність на східних околицях м. Миколаєва великих товщ літотамнієвих вапняків, які є сировиною для виробництва цементу і випалювання вапна. Важливе промислове значення мають також мергелі, кварцові та глауконітові піски, що поширені на північному сході району.

У долині річки Дністер залягають глини, які використовуються для виготовлення цегли і цементу. За останні роки глини розвідані по всій західній території району. Найбільш перспективними є ділянки Задорожний і Заклад, які знаходяться на північний захід від міста Миколаєва.

Гравійні відклади і піски поширені в долинах річок і використовуються для доріг та в будівельній промисловості. У заплавах річок є великі поклади торфу, які ще не розвідані в повній мірі і розробляються тільки окремими господарствами.

Поклади самородної сірки відкриті в селищі Розділ у 1951 році. Дане родовище приурочене до заплави і високих надзаплавних терас Дністра. Річка Дністер протікає на відстані 0,8-0,9 км від південної частини родовища. Сірки в руді в середньому 18—28 %. Велике значення має те, що сірчана руда залягає неглибоко, і це створює вигідні умови для експлуатації родовища кар'єрним способом, економічна ефективність якого в 4—6 разів більша, ніж шахтного.

Родовище вапняків та будівельних пісків розташоване на північно-східній окраїні міста Миколаєва. Літотамнієві вапняки нижньотортонського віку залягають під пісками і пісковиками. Запаси вапняків близько 6 тис. м³, пісків — 27665 тис. м³, пісковиків — 951 тис. м³.

Добрянське родовище тортонських вапняків має потужність від 13,5 до 22,8 м, знаходиться південніше села Добряни. Веринське родовище вапняків нижньотортонського віку знаходиться на лівому березі Дністра в 1 км на північний захід від села Верин. Вони є світло-сірі і білі, їх потужність — 8—11 м, запаси — 764 тис. м³.

Демнянське родовище вапняків знаходиться за 5 км північніше Миколаєва і складається з двох ділянок. Перспективнішою є північна ділянка з запасами 27,3 млн м³, а південної — запаси близько 6 млн м³.

На північній окраїні с. Крупське теж є родовище вапняків.

Розвадівське родовище вапняків знаходиться в таких місцях:

1. за 2-х км на північний схід від залізничної станції Миколаїв-Дністровський (с. Розвадів) — запаси 2326 тис. т
2. південніше с. Радів на 0,5-0,6 км — запаси 23 145 тис. т
3. 0,8 км на схід від с. Радів — запаси 25 140 тис. т
4. за 1 км на південний схід від Миколаєва, безпосередньо біля с. Радів — запаси 13 217 тис. т

Літотамнієві вапняки нижньотортонського віку, жовтувато-сірі, тонкоплиточні запасами понад 300 тис. м³ є за 0,5 км на захід від села Красів.

Розвадівське родовище пісків розташоване за 1,5 км на північний захід від с. Розвадів і за 2 км у цьому ж напрямку від залізничної станції Миколаїв-Дністровський.

Запаси природного газу знайдені біля с. Велика Горожанна.

• Надітичі.

• Стариці Дністра (загальнодержавного значення), Кошів.

• Роздільське.

• Віковий дуб, Дендрарій «Радів».

• Відслонення тортонських пісковиків із скупченням викопної тортонської фауни, Скеля з трьома печерами.
• Урочище Прийма

• Стільська.

• Парк санаторію «Розділ», Парк XVIII ст. (с. Заклад).

• Стільське Горбогір'я.