Паро

Паро (дзонґ-ке སྤ་རོ་, Вайлі spa ro) — місто на заході Бутану з населенням 15 000 жителів, розташований на висоті 2400 м. Паро є адміністративним центром округу (дзонгхагу) Паро, знаходиться в долині річки Паро.

Паро
སྤ་རོ་
Монастир Рінпунг-Дзонг в Паро
Монастир Рінпунг-Дзонг в Паро
Координати: 27°26′ пн. ш. 89°25′ сх. д.
Країна Бутан
Округ Паро
Засноване
Засновник Мануель Лобо
Висота над р.м. 2400 м 
Населення (2006)
 - Усього 15 000
Часовий пояс UTC+6
Паро
Розташування міста Паро на мапі Бутану

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується океанічним кліматом субтропічних нагір'їв. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20.8 °C (69.5 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 1.8 °С (35.2 °F).[1]

Клімат Паро
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 9,4 13,4 14,5 17,6 23,5 25,4 26,8 25,3 23,4 18,7 13,9 11,2 18,6
Середня температура, °C 1,8 7,5 7,6 11,1 17,1 19,8 20,9 20 17,6 13,1 7,7 4,8 12,4
Середній мінімум, °C −5,8 1,5 0,6 4,6 10,6 14,1 14,9 14,7 11,7 7,4 1,4 −1,7 6,2
Джерело: Weatherbase

Історія

З XVII ст. бутанці стали зміцнюватися, побоюючись нападів з Тибету. Паро при цьому відігравало дуже важливу роль, так як через Паро проходить єдиний зручний шлях на Тибет через долину Чумбі в Сіккімі.

Правитель Паро активно брав участь у боротьбі за владу в Бутані в кінці XIX ст.. Однак владу здобув Уг'єн Вангчук, який скористався підтримкою англійців. Йому вдалося об'єднати країну, і в 1907 році в Пунакха він оголосив себе першим королем Бутану.

Транспорт
Міст через річку в Паро

Дорожня інфраструктура

З будівництвом першої автодороги між прикордонним містом Пхунчолінг і Тхімпху з відгалуженням на Паро в шістдесяті роки караванний транспорт змінився перевезенням вантажів по автодорозі. Ще в 1958 році прем'єр-міністр Індії Джавахарлал Неру зі своєю дочкою Індірою Ганді їздив в Паро з Сіккіму на яках.

Аеропорт «Паро»

В долині Паро знаходиться один із двох аеропортів країни — аеропорт Паро, що входить в десятку найнебезпечніших аеропортів світу[2].

Аеропорт Паро також є одним з найбільших аеропортів Бутану за кількість перевезениx країною пасажирів.

Економіка Паро

У долині Паро інтенсивно вирощується рис, яблука та картопля.

Туризм

Максимальне число туристів прилітають в Паро під час щорічних монастирських свят (Цечу), тоді кількість гостей становить кілька сотень.

Вулиця міста

Пам'ятки Паро і околиць
  • Буддійський храм Дунце-лакханг XV століття
  • Фортеця Друкґ'ял-дзонг (в руїнах)
  • Буддійський храм Кичу-лакханг, побудований в VII ст. є царем Тибету Сонгцен Гампо одночасно з храмом Джамбо-лакханг в Бумтангу .
  • Національний музей Бутану (у фортеці Та-дзонг).
  • Фортеця Рінпунг-дзонг XVII ст. .
  • Монастир Такцанг-лакханг («Гніздо тигриці») в печері, де зупинявся Падмасамбхава в IX ст.
  • Традиційні селянські будинки.

Архітектура Паро

Більшість будинків висотою не більше 4-х поверхів. Уздовж головної вулиці Паро знаходиться комплекс традиційної архітектури з пишних будівель, невеликих магазинів, установ і ресторанів.

Дунце лакханг — храм XV століття — знаxодиться поблизу нового мосту, а через паркан видно палац Угьєн Перлі. Члени королівської родини оселилися в палаці поблизу старого мосту в Рінпунг Дзонг. До відомих готелів належить «Olathang», побудований у декоративному стилі.

Будови

Примітки
  1. Клімат Паро
  2. Згідно з рейтингом агентства Reuters

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.