Падмасамбхава

Падмасамбхава (санскр. पद्मसंभव — «народжений з лотосу»; кит. 蓮華生上師, Lian Hua Sheng Shang Shi; тиб. Pema Jungne, pad ma 'Byung gnas) — індійський проповідник, який заснував тибетський буддизм і тантричну школу буддизму у VIII столітті, поширивши буддизм на територію Бутану й Тибету. У цих районах він відомий як гуру Рінпоче (дорогоцінний майстер). Буддійська школа Ньїнгма вшановувала його як другого Будду.

Падмасамбхава
Народився 717[1]
Уддіяна
Помер 762[1]
Національність Індоарійські народи
Діяльність clergyman
Вчителі Longku Dorjé Sempad[2], Trawa Ha Tid[2], Шрі Сімха[2], Śākyaprabhad[2], Salwé Gyend[2], Chomdendé Tamdrind[2], Traktung Nakpod[2] і Dewa Sal Dzéd[2]
Відомі учні Nyak Lotsawa Yeshe Shyönnud[2], Khar Chen Pal Gyi Wangchukd[2], yudra nyingpod[2], Q106788957?[2], A Tsar Yeshe Yangd[2], Denma Tsemangd[2], Namkha Nyingpod[2], Тисрондецан[2], Namkhai Nyingpod[2], Sokpo Pelgyi Yeshed[2], Lang Pelgyi Sengged[2], Langdro Konchok Jungned[2], Vairocanad[2], Khyé'u Chung Lotsawad[2], Gyelwai Lodrod[2], Lasum Gyelwa Jangchubd[2], Lhalung Pelgyi Dorjed[2], Pal Gyi Sengéd[2], Gyelwa Chokyangd[2], Kawa Peltsekd[2], Nubchen Sanggye Yeshed[2], Ma Rinchen Chokd[2], Dorje Dudjomd[2], Yeshe Ded[2], Єше Цог'ял[2] і Odren Pelgyi Wangchukd[2]
Знання мов Тибетська[3]
Конфесія буддизм
Падмасамбхава. Настінний розпис у Wangdue Phodrang dzong (Бутан)

Згідно з традиційним життєписом, Падмасамбхава був проявом, «магічно створеним тілом» (нірманакая) будди Амітабхи; він народився з квітки лотосу, за що й отримав своє ім'я. Бувши, як і Будда Шакьямуні, принцом, Падмасамбхава знову, як і Будда, покинув палац і став відлюдником. Під час медитацій на кладовищах і в недоступних печерах він отримав таємне тантричне присвячення від дакіні й став великим йогом і чудотворцем.

Прибувши до Тибету, Падмасамбхава проповідував буддизм і демонстрував тибетцям свої магічні здібності. Імовірно, тантричний буддизм Падмасамбхави, принаймні зовні, здався тибетцям схожим на звичний для них шаманізм. Як повідомляє життєпис, Падмасамбхава осоромив бонськіх жреців і чаклунів, перевершивши їхнє магічне мистецтво, і підпорядкував демонів і злих духів Тибету, навернувши їх у буддизм і зробивши дгармапалами — божествами, які захищають Дхарму.

Падмасамбхава покинув Тибет у незвичайний спосіб: здійснив вознесіння на небо у своєму Тілі Світла по веселці верхи на коні.

Мантра Падмасамбхави
Мантра Падмасамбхави (Гуру Рінпоче) в Lanydza (Ranjana), тибетське написання

В буддизмі існує усна традиція, за якої кожен великий Просвітлений вчитель є носієм мантри, що пов'язана з цим вчителем.

Це найвідоміша мантра Падмасамбхави, також її називають Vajra Guru Mantra, транслітерація[4] [5] [6]:

Oṃ Āh Hūṃ Vajra Guru Padma Siddhi Hūṃ (ОМ А ХУМ ВАДЖРА ГУРУ ПАДМА СІДДХІ ХУМ)

Примітки
  1. OCLC. VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. Tibetan Buddhist Resource Center — 1999.
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  4. (рос.)падмасамбхава: ом а хум ваджра гуру падма сиддхи хум
  5. (рос.)Золотая мантра Падмасамбхавы
  6. (рос.)Блага от чтения Ваджра Гуру мантры, и объяснение её слогов.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.