Пастернак Леонід Осипович

Народився у місті Одеса. Родина мала п'ять дітей. Батько художника був власником постоялого двору на околиці міста[1]. Леонід змалку захоплювався малюванням, але в родині це захоплення не схвалювали. Тим не менше хлопець почав навчатися у Одеській малювальній школі у 1879-1881 рр. Гімназиста Леоніда дорослий знайомий родини Михайло Фрейденберг залучив до праці у одеських періодичних виданнях сатиричного спрямування «Сверчок», «Маяк» та ін. Там вперше був оприлюднений його малюнок «Жебрак».

У родині про кар'єру художника для сина не йшлося, тому 1881 р. він влаштувався на навчання у Московський імператорський університет (медичний факультет), де навчався лише два роки. Батьки вимагали, щоби він став лікарем і син підкорився. 1883 р. він перевівся у Новоросійський імператорський університет у місті Одеса, вже на юридичний факультет. Провчився знову два роки. Студенти Новоросійського університету мали право покидати Російську імперію і мешкати за кордоном[1]. Леонід Пастернак знав про це і скористався правом покинути Росію[1], що була мачухою для єврейських мешканців, обмежених кордоном осідлості, що діяв у Росії.

Паралельно навчанню в університеті не припиняв займатися малюванням і живописом. Відомо, що у 1882 р. він навчався у московській школі-студії Сорокіна. Трохи пізніше навчався в Мюнхенській академії мистецтв (керівники — Ліцен-Мейєр та Гертеріх). Відомо, що опановував техніку офорта під керівництвом російського пейзажиста Івана Шишкіна (1832—1898).

Рано почав брати участь у виставках, входив до товариства «Світ мистецтва». Близько 25 років був викладачем. Його узяли на роботу у Московське училище живопису, скульптури і архітектури, але вимагали переходу в офіційне віросповідання православ'я. Він погодився працювати викладачем, але виговорив собі право не переходити у православ'я. Ще 1889 р. московський меценат Павло Третьяков придбав декілька його творів і картину «Вісті з батьківщини» («Лист із дому»). На отримані від продажу картин гроші молодий митець створив подорож до Парижа, про котрий тоді мріяв кожний художник[1].

Загроза життю єврея-викладача виникла вже 1905 р., коли заворушення у Москві набули стихійного і кривавого характеру. Родина Пастернаків вимушено покинула небезпечну Москву і відбула у Німеччину. Осіли у Берліні, де художник працював портретистом. Згодом, аби заробити грошей і популярність, створив виставку власних творів.

У вересні 1921 року художник покинув більшовицьку Росію і відбув у Німеччину. Разом із ним відбули дружина та їх донька Лідія. Друга донька Пастернаків (Жозефіна) вже тоді мешкала у місті Мюнхен, тобто родина возз'єдналась у Німеччині. У німецький період творчості Леонід Пастернак створив низку портретів відомих осіб і діячів мистецтва. Серед них портрети німецьких художників М. Лібермана та Л. Коринта, письменників А. Ремізова та Г. Гауптмана, поета Р.-М. Рільке, композиторів С. Прокофьєва та Г. Ейслера, скрипаля М. Ельмана, науковця-фізика А.Ейнштейна, тодішнього канцлера Німеччини Г. Штреземана[1] тощо.

Після того, як партія нацистів перемогла на виборах, з 1933 року Леоніду Пастернаку як єврею —— у Німеччині було заборонено працювати і як художнику, і як викладачу.

Скориставшись тимчасовим дозволом на еміграцію з Німеччини, Леонід Пастернак з дружиною емігрували з нацистської Німеччини і прибули у Британію, де вже мешкали доньки Жозефіна та Лідія.

23 серпня 1939 року від чергового серцевого нападу померла дружина художника Розалі. Леонід Осипович, аби не бути самотнім у похилому віці, переїздить у Оксфорд, де мешкала на той час донька Лідія. Художник не припиняє працювати і в Оксфорді. До цього періоду належать «Композитор Йоган Себастьян Бах і король Фрідріх Гогенцолерн», «Композитор Мендельсон диригує „Мессією“ Генделя», «Письменник граф Лев Толстой за столом»[1] тощо.

Л. О. Пастернак помер у Оксфорді 31 травня 1945 р.

• Роза Кауфман, дружина, в минулому піаністка.
• Пастернак Борис Леонідович, син, російський поет і письменник
• Жозефіна, донька
• Лідія, донька
• Пастернак Олександр Леонідович, син, архітектор

«Енциклопедичний словник», обкладинка для видання 1910 р.

• «Думи в хаті», 1886 р.[2]
• «Читають листа з села», 1889 р.[2]
• «Пані їде до рідних», 1890 р.[2]
• «Муки творчості», 1893 р.[2]
• «Ніч напередодні іспитів», 1895 р., Музей д'Орсе, Париж]]
• замальовки російського письменника Лева Толстого
• Малюнки до романа Л.Толстого «Війна і мир»
• «Автопортрет», 1908 р.
• «Історик В. О. Ключевський», 1909 р.
• «Діти Леоніда Пастернака Борис, Жозефіна, Лідія, Олександр», 1914 р.
• «Луїс Корінт», 1923 р.
• «Енциклопедичний словник», обкладинка для видання 1910 р.
• «Портрет співака Федора Шаляпіна», малюнок
• «Композитор Олександр Скрябін», 1909 р., малюнок
• «Філософ Лев Шестов», 1910 р., малюнок
• «Еміль Верхарн», 1913 р., малюнок
• «Портрет Рільке», малюнок
• «Композитор Йоган Себастьян Бах і король Фрідріх Гогенцолерн»
• «Композитор Мендельсон диригує „Мессією“ Генделя»
• «Письменник граф Лев Толстой за столом»
• «Пушкін і Арина Родіонівна»
• «Портет старшого сина Бориса», малюнок, Третьяковська галерея

• 
  Єврейська енциклопедія Брокгауза і Ефрона, ілюстрації Леоніда Пастернака
• 
  «Острів Рюген», 1906 р., пастель
• 
  «Осінь. Біля вікна», 1913 р., пастель
• 
  «Яблуня», 1918 р., пастель
• 
  «Композитор Олександр Скрябін», 1909 р.
• 
  «Філософ Лев Шестов», 1909 р.
• 
  «Еміль Верхарн», 1913 р.
• 
  «Портрет Рільке»

«Ніч напередодні іспитів», 1895 р., Музей д'Орсе, Париж

• 
  «Автопортрет», 1908 р., Псков.
• 
  «Історик і викладач В.О. Ключевський», 1909 р.
• 
  «Діти Леоніда Пастернака Борис, Жозефіна, Лідія, Олександр», 1914 р.
• 
  «Художник Луїс Корінт», 1923 р.

• Побутовий жанр
• Портрет
• Пастель
• Пейзаж

• http://ria.ru/history/20050404/39613145.html (довідкова біографія)
• Біографія на сайті «Еврейский Петербург»
• http://vestnik.com/issues/2003/0806/win/shalit.htm (біографія)

• Пастернак Леонід Осипович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 789-790.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пастернак Леонід Осипович