Пасіфе (супутник)

Пасіфе (грец.ΙΠασιφάη) (англ. Pasiphaë) — нерегулярний супутник Юпітера, відомий також під назвою Юпітер VIII; з 1955 по 1975 роки — під назвою Посейдон (англ. Poseidon).

Пасіфе
Pasiphaë
Дані про відкриття
Дата відкриття 27 січня 1908 року
Відкривач(і) Филіберт Жак Мело
Планета Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 24 094 770 [1] км
Перицентр 16 980 250 км
Апоцентр 31 209 300 км
Орбітальний період 764,082032 діб
Ексцентриситет орбіти 0,2953
Нахил орбіти 145,24° до екліптики, 143,04° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Діаметр ~58 км
Площа поверхні ~11 300 км²
Маса ~3,0×1017 кг
Густина 2,6 (оцінка) г/см³
Прискорення вільного падіння 0,022 м/с²
Друга космічна швидкість 0,036 км/с
Альбедо 0,04 (оцінка)
Температура поверхні ~124 К
Атмосфера відсутня
Інші позначення
Юпітер VIII, Посейдон (1955-1975)

Відкриття

Відкритий 1908 року Филібертом Жаком Мело з Королівської Гринвіцької Обсерваторії, отримав проміжну назву 1908 CJ, оскільки спочатку було незрозуміло — це тіло є астероїдом чи супутником Юпітера.

Невдовзі після відкриття супутник був загублений; віднайдений знов лише у 1930 астрономами Лікської обсерваторії за ефемеридами Бориса Нумерова[2]

Пасіфе не мав власного сучасного імені до 1975 року[3]; до цього його звали просто Юпітер VIII. Іноді між 1955 і 1975 роками його називали "Посейдон"[4].

1975 року отримав офіційну назву Пасіфе — дружини Міноса у давньогрецькій міфології

Орбіта

Супутник здійснює повний обріт навколо Юпітера на відстані приблизно 23,703 Мм. Сидеричний період обертання 745,5 земних діб. Орбіта має ексцентриситет ~0,4077.

Супутник належить до групи Пасіфе, нерегулярних супутників, що обертаються на відстані від 22,8 до 24,1 Гм від Юпітера, з нахилами орбіт від 144,5 до 158,3 градусів.

Фізичні характеристики

Супутник має приблизно 48 кілометрів у діаметрі, альбедо 0,04. Оціночна густина 2,6 г/см³.

Має сірий колір (показник кольору B-V=0.74, R-V=0.38), подібно до астероїдів типу C.

Посилання

Примітки
  1. Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal 120: 2679–2686. doi:10.1086/316817.
  2. И.Г. Колчинский, А.А. Корсунь, М.Р. Родригес, Астрономы (Биографический справочник), на сайті Астронет (російською), Киев: «Наукова Думка», 1977
  3. IAUC 2846: Satellites of Jupiter 1974 October 7 (naming the moon)
  4. Payne-Gaposchkin, Cecilia; Katherine Haramundanis (1970). Introduction to Astronomy. Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall. ISBN 0-134-78107-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.