Патрулювання повітряного простору над Ісландією

Ісландія не має власних повітряних сил. Тому країна залишилась без засобів патрулювання свого повітряного простору після того як у вересні 2006 року Військово-повітряні сили США припинили відряджати свої винищувачі на авіабазу Кефлавік, а військовий підрозділ США «Ісландські Захисні Сили» (англ. Iceland Defense Force) був відкликаний.[1][2] Після того, як американські військові пішли, літаки 37-ї Повітряної армії ВПС РФ декілька разів порушували повітряний простір Ісландії.[3]

Прем'єр-міністр Ісландії Ґейр Гілмар Гарде під час Ризького саміту у листопаді 2006 року попросив, щоб союзники Ісландії по НАТО взяли на себе відповідальність за захист ісландського повітряного простору. Північноатлантична рада погодилася задовольнити це прохання на своїй зустрічі в липні 2007 року.[1] Інші країни — члени НАТО, які не мають змоги патрулювати власний повітряний простір, вживають подібних заходів[4]. У березні 2008 року пан Гарде заперечував, що патрулювання повітряного простору запитано через російські літаки, та стверджував, що це буде «загальна операція з патрулювання. До речі, ми вважаємо Росію другом»[5].

Станом на січень 2013 року, НАТО змінило статус своїх відряджень до Ісландії на місію під назвою «Можливості для повітряного спостереження та перехвату з метою задоволення потреб Ісландії з готовності у мирний час», та підкреслювало журналістам, що місія в першу чергу фокусується на тренуванні, а не на патрулюванні повітряного простору[6].

Чеський пілот під час Патрулюванню повітряного простору над Ісландією, JAS 39 Gripen

На відміну від місії «Патрулювання повітряного простору над країнами Балтії», яка передбачає постійну присутність винищувачів країн НАТО на базі в міжнародному аеропорту Шяуляй в Литві, уряд Ісландії не просив НАТО підтримувати свою постійну присутність на базі Кефлавік[1]. Натомість, протягом календарного року відбувається в середньому три відрядження, кожне тривалістю 2—3 тижні[7].

Станом на червень 2014 року до Ісландії були здійснені наступні відрядження:[8]

Дати	Країна	Військовий підрозділ	Літаки	Примітки
5 травня — 30 червня 2008	Франція	1/2 ескадрилья винищувачів «Лелеки»	4 x Міраж-2000[9]	Було відряджено військовий персонал в кількості 110 людей[10]
Вересень 2008	США	48-ме винищувальне крило	? x F-15 «Орел»[11][12]
Березень 2009	Данія	Ескадрильї 727 та 730[8]	4 x F-16 «Бойовий Яструб»[13]
? 2009	Норвегія	Королівські норвезькі військово-повітряні сили[8]	?
? 2009	США	Військово-повітряні сили США[8]	?
8—29 березня 2010	Данія	Ескадрильї 727 та 730	4 x F-16 «Бойовий Яструб»[13][14]	Це відрядження включало два контролери наземного перехвату зі Збройних сил Естонії[15]
1—25 червня 2010	Німеччина	71-ша ескадрилья винищувачів	6 x F-4 Фантом II[16]
6—24 вересня 2010	США	493-та експедиційна ескадрилья винищувачів 48-го винищувального крила	8 x F-15 «Орел»[17]
28 березня — 30 квітня 2011	Канада	409-та ескадрилья тактичних винищувачів	5 x CF-18 «Шершень»[18][19]
? 2011	Норвегія	Королівські норвезькі військово-повітряні сили[8]	?
? 2011	США	Військово-повітряні сили США[8]	?
5 березня — 2 квітня 2012	Німеччина	71-ша ескадрилья винищувачів	6 x F-4 Фантом II[20]
1 травня — 7 червня 2012	США	493-та експедиційна ескадрилья винищувачів	? X F-15 «Орел»  ? X повітряний заправник Boeing KC-135  ? X C-130J Геркулес[21][22]
7 серпня — 20 вересня 2012	Португалія	201-ша та 301-ша ескадрильї	6 x F-16 «Бойовий Яструб»	Було відряджено військовий персонал в кількості 70 людей[23]
18 березня — 28 квітня 2013	Канада	425-та ескадрилья тактичних винищувачів	6 x CF-18 «Шершень» 1 x CC-150 Polaris	Було відряджено канадський військовий персонал в кількості 160 людей[24]
7 червня — 10 липня 2013	Італія	Військово-повітряні сили Італії, 4-те, 36-те та 37-ме крило[25]	6 x Єврофайтер Тайфун 2 x повітряний заправник Boeing KC-767 1 x C-130J Геркулес	Було відряджено військовий персонал у кількості до 150 людей[26]
Листопад 2013	США	493-та експедиційна ескадрилья винищувачів 48-ї повітряної експедиційної групи[27]	6 x F-15 «Орел» 2 x повітряний заправник Boeing KC-135
27 січня — 21 лютого 2014	Норвегія	Королівські норвезькі військово-повітряні сили	6 x F-16 «Бойовий Яструб»[28]	Було відряджено військовий персонал у кількості 110 людей[29]
16 травня — червень 2014	США	48-ма повітряна експедиційна група[30]	6 x F-15 «Орел» 1 x повітряний заправник Boeing KC-135

У жовтні 2012 року уряди Фінляндії та Швеції оголосили, що на прохання Ісландії протягом 2014 року вони приєднаються до патрулювання повітряного простору над Ісландією.[31] Північноатлантична рада схвалила участь цих країн 19 грудня того ж року. Передбачалося, що фінські та шведські сили приєднаються до місії Норвегії у першому кварталі 2014 року.[6]

До винищувачів, які направляються до Ісландії, НАТО надає супровід у складі літака(-ів) дальнього радіолокаційного стеження Боїнг E-3 «Сентрі» для покращення радарної мережі Ісландської системи повітряної оборони та інших супроводжуючих літаків за необхідності[4].