Пахітодес вусачеподібний

Пахіто́дес вусачеподі́бний (лат. Pachytodes cerambyciformis (Schrank, 1781) = Leptura parvapunctata Voet, 1804-6) — вид жуків з родини Вусачі.

?
Пахітодес вусачеподібний

Pachytodes cerambyciformis Schrank, 1781
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae)
Підродина: Лептурини (Lepturinae Latreille, 1802)
Рід: Пахітодес (Pachytodes Pic, 1891)
Вид: Пахітодес вусачеподібний (P. cerambyciformis)
Pachytodes cerambyciformis
(Schrank, 1781)
Посилання
Вікісховище: Pachytodes cerambyciformis


Поширення

За типом ареалу P. cerambyciformis відноситься до європейської групи видів у складі європейського зоогеографічного комплексу.

Екологія

На території Українських Карпат — чисельний вид, широко розповсюджений в передгір'ях і горах. Вид прив'язаний до листяних та мішаних лісів, оскільки є поліфагом листяних деревних порід. Літ триває з початку червня до середини серпня з максимумом у другій декаді липня (в гірських районах). Імаго відвідують квіти гадючника, арункусу, борщівників тощо.

Морфологія

Імаго

Передньоспинка з 2 поперечними виїмками при основі, покрита короткими лежачими волосками. Надкрила звужені до вершини, менш ніж в три рази довші за передньоспинку, жовто-бурого кольору з 3-4-а чорними плямами позаду плечового горбика, вкороченою перев'яззю за серединою та затемненою вершиною. Тіло укорочене, досить широке і масивне. Довжина — 6-12 мм.

Личинка

На голові личинки, біля основи вусиків, по 1 вічку. Епістом короткий. Гіпостом плоский. Наличник трапецієподібний. Верхня губа поперечна. Ноги добре розвинені. Середній поперечний валик дорзальних рухових мозолів черевця більш-менш склеротизований, в шипиках. 9-й терґіт черевця в другій половині в довгих волосках.

Життєвий цикл

Личинки розвиваються в корінні пнів, листяних дерев, що всохли або схнуть. Заляльковування відбувається в лялечковій камері у поверхневому шарі ґрунту біля коренів. Генерація — 2 роки.

Література

  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;

Посилання

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11251/
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.