Пекар імператора — Імператор пекаря

Події фільму відбуваються в епоху Відродження. Імператор Священної Римської імперії Рудольф II, що жив у 1552—1612 роках бу відомим меценатом. Він запрошує до Праги багатьох митців і вчених, зокрема й алхіміків з різних країн, одержимий ідеєю знайти Ґолема, міфологічного глиняного гіганта, якого можна оживити за допомогою магії. Рудольф II сподівається, що Ґолем допоможе йому повернути молодість і стати господарем світу.

А в цей час його придворні обмірковують, як знайти спосіб скинути його з престолу. Однак їх планам може перешкодити одна обставина — імператорський пекар, ув'язнений до темниці за розбазарювання королівських рогаликів, дивно схожий на Рудольфа II. Пекар Матей, вирізняється розсудливістю, справедливим і добрим характером, кинутий у в'язницю, намагається втекти і в підсумку приборкує жвавого Ґолема і використовує його силу, щоб пекти хліб для бідних.

Макет Ґолема з фільму

• Ян Веріх — імператор Рудольф II / пекар Матей
• Марія Вашова — Графиня Страдова, коханка імператора
• Наташа Голлова — Катерина («Сіраель»)
• Богуслав Загорський — Ланг, камергер
• Іржі Плахий — Едвард Келлі, англійський медіум, містик та алхімік
• Зденек Штепанек — Герман Руссворм, маршал імперської армії, таємний радник, ґвалтівник і вбивця
• Франтішек Філіповськи — придворний астролог
• Франтішек Черні — Скотта
• Вацлав Трегл — слуга імператора
• Володимир Лераус — угорський посол
• Мілош Недбай — придворний лікар
• Богуш Граділ — Тихо Браге, данський астроном, астролог та алхімік
• Мілош Копецький — алхімік
• Любомир Липський — алхімік
• Йозеф Кемр — алхімік
• Ян Станіслав Колар — алхімік
• Теодор Пиштек — бургомістр
• Богуміл Безоушка — Ганс фон Аахен, художник
• Йозеф Глиномаз — підмайстер
• Фелікс ле Бре — епізод

Фільм був давньою мрією Яна Веріха. Ідея належала його другу і партнеру по сценічному дуету Іржі Восковцу. У 1931 році Веріх та Восковєц поставили в празькому Звільненому театрі виставу «Ґолем», в якій діяли персонажі, які перейшли згодом до фільму — імператор Рудольф II, його камергер Філіп Ланг, хитрий алхімік Ієронім Скотта, «штучна» жінка Сіраель та Ґолем. Прем'єра відбулася 4 листопада 1931 року. Успіх вистави перевершив усі очікування: повторно її ставили 186 разів! Рудольфа II грав Мілош Недбай, Сіраель — Гана Вітова, камергера Ланга — Богуслав Загорський[2].

Потім Веріх та Восковєц написали сценарій до фільму «Ґолем» і запропонували його французькому режисерові Жульєну Дювів'є. Однак той не оцінив гумору чеських авторів і переписав сценарій, знявши по ньому фільм жахів. Веріх та Восковєц відмовилися від участі в цьому проекті, віддавши перевагу йому роботі над фільмом «Світ належить нам».

Ян Веріх повернувся до старого задуму в 1949 році, вже після еміграції Іржі Восковца до США. Новий сценарій фільму про Ґолема він написав спільно з Іржі Брдечкой, а режисером запросив Іржі Крейчика. Крейчик почав підготовку до зйомок з усією ретельністю. Художником по костюмах і декоратором він запросив Іржі Трнку. Матеріали для костюмів виготовлялися на замовлення на текстильній фабриці в Варнсдорфі, низку предметів мистецтва було запозичено з музеїв і галерей, акторів було відібрано найретельнішим чином. Але відразу після старту зйомок почалися розбіжності між Іржі Крейчиком та Яном Веріхом, що грав у фільмі відразу дві ролі — імператора Рудольфа II та пекаря Матея, і зйомки були зупинені. У підсумку Веріх домігся усунення Крейчика від зйомок. Новим режисером став Мартін Фрич. Після цього були проведені зміни в складі акторів і знімальної групи. У версії Іржі Крейчика Едварда Келлі грав Карел Гегер, Катерину — Ірена Качіркова, Скотту — Саша Рашілов, маршала Руссворма — Ян Півець. Мартін Фрич замінив їх на Іржі Плахого, Наташу Голлову, Франтішека Чорного та Зденека Штепанека, відповідно[3]. На роль графині Страдової, яку спочатку грала Люба Германова, запросили Марію Вашову, провідну трагічну актрису Національного театру, і ця роль стала однією з небагатьох суто комедійних в її кар'єрі[4]. Оператором замість Рудольфа Стагла став Ян Сталліх, який працював з Жюльєном Дювів'є на зйомках його версії «Ґолема». Значно зменшилася роль придворних дам у сюжеті.

У «Пекарі імператора» Ґолем вперше з'явився у вигляді глиняної фігури. До цього, зазвичай, його грали актори в костюмах. Автором фігури Ґолема був скульптор Ярослав Горейц[5][6].

Бюджет фільму склав 27 млн крон; заміна режисера і перезнімання деяких сцен обійшлися ще приблизно в 10 млн.

Крім чеської двосерійної версії фільму була змонтована експортна односерійна версія, з якої було вирізано більшість ідеологізованих фрагментів, зокрема, пісня «Ten dělá to a ten zas tohle». Розрахунок на експорт був основною причиною, через яку фільм знімався в кольорі.

Прем'єра «Пекаря імператора» в чехословацьких кінотеатрах відбулася 4 січня 1952 року. Надалі фільм вийшов у прокат у багатьох країнах - НДР, Швеції, США, Фінляндії, Франції, Бельгії та Аргентині. В американському прокаті фільм йшов з 8 січня 1955 року під назвою «Імператор та Голем»[7].

Автор ідеї фільму Іржі Восковєц не згаданий у титрах. Дізнавшись про це, він сказав: «Я радий, що не бачив цей фільм. Думаю, мені було б боляче»[8].

Незважаючи на присутність у фільмі елементів комуністичної пропаганди, він не сподобався міністру культури Зденеку Неєдли, і Мартін Фрич протягом двох років був позбавлений можливості знімати.

• В ролі однієї з придворних дам знялася 22-річна Віра Хитілова[9].
• Фігура Голема в даний час зберігається на складах кіностудії" Баррандов.

• Тихо Браге називає Коперника колегою, однак вони не могли бути знайомі, адже Коперник помер за три роки до народження Браге.
• У фінальних кадрах панорами Праги видно церкву святого Мікулаша на Малій Страні та Національний театр, яких ще не було за часів Рудольфа II, а також антени і громовідводи на дахах будинків.

• Císařův pekař a pekařův císař на сайті IMDb (англ.) (англ.)
• Císařův pekař a pekařův císař на сайті AllMovie (англ.) (англ.)