Пеньківська волость

Пеньківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Ямпільського повіту Подільської губернії з центром у селі Мурафська Пеньківка.

Пеньківська волость
Центр Мурафська Пеньківка
Площа 26 817 (1885)
Населення 14 065 осіб (1885)
Густота 48 осіб / км²

У 1921 перейшла до складу новоутвореного Жмеринського повіту.[1]

Склад

Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 17 сільських громад. Населення 14 065 осіб (6793 чоловічої статі та 7272 — жіночої), 1726 дворових господарств[2].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 109287923
Приватної власності 1510510234
Іншої власності 784464
Загалом 2681718621

Основні поселення волості:

  • Мурафська Пеньківка — колишнє власницьке село за 70 верст від повітового міста, 1077 осіб, 184 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок, цегельний і винокурний заводи. За 6 верст — поташний завод.
  • Андріївка — колишнє власницьке село при річці Мурашка, 581 особа, 71 дворове господарство, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Вознівці — колишнє власницьке село, 740 осіб, 110 дворових господарств, школа, постоялий будинок.
  • Юхимівка — колишнє власницьке село, 790 осіб, 133 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Кобелецьке — колишнє власницьке село, 510 осіб, 65 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.
  • Копистирин — колишнє власницьке село, 1661 особа, 224 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий двір, 2 постоялих будинки, водяний млин, винокурний завод.
  • Мовчанська Лука — колишнє власницьке село при річці Русава, 1039 осіб, 114 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Мовчани — колишнє власницьке село, 1055 осіб, 153 дворових господарства, православна церква, костел, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини.
  • Пасинки — колишнє власницьке село, 800 осіб, 110 дворових господарств, православна церква, школа, водяний млин.
  • Строїнці — колишнє власницьке село, 611 осіб, 103 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок.
  • Тарасівка — колишнє власницьке село, 1446 осіб, 190 дворове господарств, православна церква, костел, школа, постоялий будинок, 6 водяних млинів.
  • Телелинці — колишнє власницьке село, 971 особа, 138 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Федорівка — колишнє власницьке село, 666 осіб, 106 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Щучинці — колишнє власницьке село, 595 осіб, 68 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.
  • Ярошенка — колишнє власницьке село, 288 осіб, 595 дворових господарств, католицька каплиця, постоялий будинок, цегельний і черепичний заводи.

Старшинами волості були:

  • 1904 року Петро Трофимович Тарасівський[3];

Джерела

Посилання

  1. Постановление ВУЦИК от 6 июля 1921 «Об образовании Жмеринского уезда Подольской губернии»(рос.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Памятная книжка Подольской губерніи. Изданіе губернскаго статистическаго комитета. - Каменецъ-Подольскъ: Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1904. - XVI + 296 + 218 + 66 с., (стор. 183)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.