Пепоаза

Пепоа́за[2] (Neoxolmis rufiventris) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

?
Пепоаза

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Пепоаза (Neoxolmis)
Вид: Пепоаза
Біноміальна назва
Neoxolmis rufiventris
(Vieillot, 1823)

Ареал поширення виду     Гніздування     Зимування
Синоніми
Tyrannus rufiventris
Myiotheretes rufiventris
Xolmis rufiventris
Посилання
Вікісховище: Neoxolmis rufiventris
Віківиди: Neoxolmis rufiventris
ITIS: 561587
МСОП: 22700069
NCBI: 495233

Опис
Пепоаза (малюнок 1847 року)

Довжина птаха становить 23 см. Верхня частина тіла попелясто-сіра, лоб чорний, навколо очей чорні плями. Плечі світло-піщані або сріблясті, внутрішні махові пера яскраво-коричневі з білими кінчиками, зовнішні махові пера довгі, чорні. Хвіст чорнуватий, з білими краями і кінчиком. Горло і груди сірі, живіт рудий. Дзьоб і лапи чорні.

Поширення і екологія

Пепоази гніздяться в Патагонії (на південь від Ріо-Негро) та на Вогняній Землі. Взимку вони мігрують до центральної і східної Аргентини, Уругваю та на крайній південь Бразилії (Ріу-Гранді-ду-Сул). Бродячі птахи спостерігалися в Парагваї. Пепоази живуть в степах Патагонії, в пампі, на луках, полях і пасовищах. Зустрічаються переважно на висоті до 500 м над рівнем моря.

Поведінка

Пеопази ведуть переажно наземний спосіб життя. Зустрічаються зграйками, які взимку можуть нараховувати до 20 птахів. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з тонкодзьобими хрустанами. Живляться комахами, іншими безхребетними та дрібними хребетними. Гніздяться в листопаді-грудні. Гніздо глибоке, чашоподібне, встелене травою і пі'рям, розміщується у високій траві або в чагарниках. В кладці 2-3 яйця.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Neoxolmis rufiventris.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 лютого 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.