Перевальський Василь Євдокимович

Перева́льський Васи́ль Євдоки́мович (13 червня 1938, с. Бубнів) — український художник-графік. Академік Національної академії мистецтв України (2013). Народний художник України (1999). Доцент (2003). Лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Нечуя-Левицького (1993).

Перевальський Василь Євдокимович
Народження 13 червня 1938(1938-06-13) (83 роки)
с. Бубнів, Гельмязівський район, Полтавська обл.
Жанр графіка
Навчання Київський державний художній інститут
Діяльність доцент
Роки творчості 19671987
Нагороди
Премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Премія імені Івана Нечуя-Левицького

Біографія

Василь Перевальський народився 13 червня 1938 року в селі Бубнів (на той час Гельмязівський район Полтавської області, зараз частина території сільради села Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області).

У 1965 році закінчив Київський державний художній інститут, де вчився у В. Касіяна, 19651967 — у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у М. Дерегуса.

У 19701975 роках працював художнім редактором видавництва «Мистецтво» та головним художником видавництва «Радянська школа» (тепер «Освіта»).

З 1987 по 1991 рік обіймав посаду секретаря Національної спілки художників України. У 19971998 роках — заступник голови Київської організації НСХУ, у 20002005 роках — заступник голови НСХУ.

У 19671969 роках викладав у Київському художньо-промисловому технікумі. З 1991 року почав викладати в Національному технічному університеті України «КПІ», завідував кафедрою графіки видавничо-поліграфічного факультету. З 2003 року викладає у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, з 2004 року — завідує там кафедрою графічних мистецтв.

Творчість

Василь Перевальський працює в галузі книжкової і станкової графіки та живопису. З 1963 року співпрацював із провідними видавництвами України, виконував оформлення та ілюстрації до книжкових видань. Василь Перевальський є також автором багатьох екслібрисів (для В. Вітрука (1966), В. Стеценка (1966), В. Турянчика (1966), В. Житника (1966), І. Крип'якевича (1967), А. і Ф. Глущуків (1968)) та станкових гравюр. У 19911992 роках входив до складу колективів з розробки ескізів банкнот номіналом 1 гривня, 5 гривень та 10 гривень.

Оформлення та ілюстрації

Перевальський В.Є. дереворит, «Памва Беринда»
  • до книги «Пісні про кохання» (гр. на дер., 1964 — 1965)
  • до книги «Наймичка» (гр. на дер., 1967)[1]
  • до книги «Українські народні пісні про кохання» (гр. на дер., 1968)
  • до роману Д. Бедзика «Украдені гори» (К., 1969)
  • до книги «Українські народні пісні в записах В. Гнатюка» (К., 1971)
  • до збірника українських народних пісень «Веснянки» (1984)
  • до книги Лесі Українки «Лісова пісня» (1984–1986)
  • до збірок вибраних поезій М. Рильського (1974), П. Тичини (1987), І. Драча (1991, 2006), Б. Олійника (2005)
  • до видання «Козацькі пісні» (1994–2000)

Станкова графіка

  • «Ой у полі дві тополі» (гр. на дер., 1967)
  • «Нащо мені чорні брови» (гр. на дер., 1968)
  • «Битва» (за мотивами твору І. Нечуя-Левицького «Вечір на Володимирській горі», 1978)

Монументальні роботи

Нагороди

Примітки

  1. Вериківський М. Наймичка. Опера на три дії за однойменною поемою Тараса Шевченка. «Музична Україна», Київ — 1967
  2. Перевальський Василь Євдокимович // Сайт Національної академії мистецтв України

Джерела

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.