Перемога (Середино-Будський район)

Перемо́гасело в Україні, у Шосткинському районі Сумської області. Населення становить 16 осіб. Орган місцевого самоврядування — Великоберізківська сільська рада.

село Перемога
Країна  Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Шосткинський район
Рада Великоберізківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA59100130160059368
Основні дані
Населення 16
Поштовий індекс 41032
Телефонний код +380 5451
Географічні дані
Географічні координати 52°11′43″ пн. ш. 33°52′45″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
164 м
Місцева влада
Адреса ради 41033, Сумська обл., Середино-Будський р-н, с. Велика Берізка
Карта
Перемога
Перемога
Мапа

Після ліквідації Середино-Будського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1].

Географія

Село Перемога знаходиться на лівому березі річки Знобівка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Чернацьке, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Велика Берізка.

Назва

За час свого існування населений пункт кілька разів змінював свою назву і в різний час називався по-різному: хутір Ішутін - 1779-1781 рр., хутір Ішуткін (Кравченко) - 1859 р., хутір Ішуткін - 1892, 1897, 1901, 1913, 1917 рр., хутір Ішуткін (Сибілів) - 1923 р., а після Німецько-радянської війни, 1 вересня 1946 року, був перейменований в село Перемогу, на честь перемоги над нацистською Німеччиною.

Історія

Вперше населений пункт згадується в описі Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр. під назвою Ішутін хутір. На той момент він перебував у володінні Борисоглібського кафедрального монастиря Чернігівської архієпископії, який володів у ньому одним млином при 2 колах на річці Знобівка, який був побудований до 1765 року, і однією хатою для мірошника.

У 1786 році Катерина ІІ відібрала у монастирів Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської єпархій всі хутора, села і зарахувала їх до казенного відомства. Однак Ішутін хутір якимось чином опинився у володінні приватних осіб. Напередодні скасування кріпосного права, в 1859 році, у ньому значилося 7 дворів, у яких проживали 17 чоловіків і 21 жінка. Хутір значився власницьким і належав комусь з місцевих поміщиків.

За переказами, незадовго до перевороту 1917 року в Ішуткінах оселився поміщик Сибіль. Він побудував в хуторі власний будинок з господарськими будівлями і зайнявся сільським господарством, вирощуванням конопель та інших сільськогосподарських культур. Однак після приходу до влади більшовиків Сибіль покинув свій хутір, а його будинок перейшов у власність держави і ще довгий час використовувався під школу .

Посилання

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.