Петро Браницький
Петро Франциск Браницький герба Корчак (? — 20 березня[1]) / 14 лютого[2] 1762, Львів[2]) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Представник роду Браницьких.
Петро Браницький | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер |
14 лютого 1762 Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Країна | Річ Посполита |
Посада | Консул Конфедерації, посол Сейму Речі Посполитоїd, Брацлавські каштеляни і галицький хорунжийd |
Військове звання | ротмістр |
Рід | Браніцькі (герба Корчак)d |
Батько | Branicki Józefd |
У шлюбі з | Waleria Melania Szembekd |
Діти | Францішек Ксаверій Браницький і Elżbieta Branickad |
Нагороди | |
Посади, звання: ротмістр панцерної коругви, полковник Й. К. М., галицький хорунжий, староста бервальдзький, брацлавський каштелян. Дружина — Валерія Меланія Шембек, донька Петра Войцеха — бургграфа Кракова, освенцимського каштеляна[3]. Діти:
- Францішек Ксаверій Браницький — великий гетьман коронний, генерал від інфантерії (російський).
- Ельжбета (бл. 1734 — Кодень, 3.IX.1800) — дружина Яна Юзефа Каласантія (1734—1761), розлучились 1756 року, та Яна (пом. 13.IX.1757) Сапіг; збудувала в околицях Коденя палац Плаценція (пол. Placencja).
- Єдиний син Ельжбети та Яна — Кази́мир Нестор Сапіга (1757-1798), маршалок литовського сейму (1788—1792), один з творців нової конституції Речі Посполитої (3 травня 1791).
У костелі кармелітів босих Львова були барокова епітафія з чорного мармуру з портретом шляхтича саської доби та довгим віршем польською мовою, який починався рядками:
DOM [4]
Tu leżę Piotr Branicki, człowiek zbyt ułomny,
Cały czas życia swego do rozpusty skłonny; [5]
Wyznaję, żem zaciągnąłKsiążnica-Atlas, 1925 - 273 na siebie karanie,
Kto przeсzytasz, proś Boga o ulitowanie,
Nieprzyszedł bowiem Chrystus usprawiedliwionych
Lecz przygarnąć do siebie grzechem obciążonych.
...
AD 1762 D 14 m Febr [6][7]
Примітки
- Barącz S. Pamiętnik dziejów Polskich. Z aktów urzędowych Lwowskich i z rękopismów. — Lwów, 1855. — S. 213. (лат.) (пол.)
- Braniccy-korczak (01) Архівовано 27 листопада 2014 у Wayback Machine. (пол.)
- Szembekowie (01) Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine. (пол.)
- Deo Optimo Maximo (лат.), Бог Всемогутній
- Див. також (цитата з помилками) на стор. 182 книги: Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Wydanie drugie, rozszerzone. Książnica-Atlas. — Lwów-Warszawa: Zjednoczone zaklady kartograficzne i wydawnicze, 1925. — 280 s. (Polska Biblioteka Turystyczna, nr 13) (пол.)
Tu leżę Piotr Branicki (†1762) człowiek zbyt ułomny,
Przez czały czas mego życia do rozpusty skłonny - Anno Domini 1762 diei 14 mensis Februarii
- Andrzej Betlej. Kościół p.w. św. Michała Archanioła (Nawiedzenia Najśw. Panny Marii) i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych (pierwotnie OO. Karmelitów Bosych) // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków, 2012. — T. 20. — S. 147. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). (пол.)