Петро (Лосєв)
Петро (в миру Петро Леонтійович Лосєв; 20 жовтня 1833, селище Климентівський Погост, Спаський повіт, Рязанська губернія (нині урочище в Спаському районі Рязанської області) — 30 березня 1902) — єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії з титулом «Сумський, вікарій Харківської єпархії» (1887–1889). Ректор Вологодської духовної семінарії. Московит.
| Петро (Лосєв) | ||
| ||
|---|---|---|
| 7 травня 1892 — 30 Березня 1902 | ||
| Попередник: | Володимир (Нікольський) | |
| Наступник: | Іоанн (Алексєєв) | |
| ||
| 3 травня 1891 — 7 травня 1892 | ||
| ||
| ||
| 22 липня 1889 — 1 листопада 1887 | ||
| Попередник: | Геннадій (Левицький) | |
| Наступник: | Володимир (Шимкович) | |
| Ім'я при народженні: | Петро Леонтійович Лосєв | |
| Священство: | 11 жовтня 1887 | |
| Чернецтво: | 10 жовтня 1887 | |
| Єп. хіротонія: | 13 лютого 1887 | |
Життєпис
Народився 20 жовтня 1833 в селищі Климентівський Погост Спаського повіту Рязанської губернії (нині урочище в Спаському районі Рязанської області) в родині причетника Троїцької церкви.
У 1854 закінчив Рязанську семінарію та призначений помічником наставника в Рязанському Троїцькому сирітському училищі.
У 1856 — наставник Рязанського духовного училища.
27 травня 1857 висвячений у сан ієрея.
Овдовів і в 1862 вступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1866.
18 листопада того ж року був призначений викладачем Рязанської духовної семінарії.
4 травня 1868 — інспектор Рязанської семінарії.
12 лютого 1869 удостоєний ступеня магістра богослов'я.
14 липня 1875 — ректор Вологодської духовної семінарії.
31 липня 1875 возведений у сан протоієрея. За час служіння ректором був нагороджений Св. Синодом наперсним хрестом, а також орденом Св. Анни 3-го і 2-го ступеня, орденом Св. Володимира 3-го степені.
17 жовтня 1887 звільнений з посади ректора Вологодської семінарії.
10 жовтня того ж року пострижений у чернецтво і 11 жовтня зведений в сан архімандрита.
Архієрейство
13 лютого 1887 хіротонізований на єпископа Сумського, вікарія Харківської єпархії.
Хіротонія відбулася у Свято-Троїцькому соборі Олександро-Невської Лаври. За два роки відкрив 30 церковно-приходських шкіл.
З 22 липня 1889 — єпископ Владикавказький і Моздоцький.
У 1901 викликаний у Св. Синод для присутності. За час служби в Пермі нагороджений орденом св. Анни 1-го ступеня і орденом св. Володимира 2-го ступеня.
Помер 12 квітня 1902 від вади серця. Похований в огорожі кафедрального собору на архієрейському цвинтарі.
Примітки
Посилання
- Петр (Лосев) на сайте «Русское православие»
- Петр, Епископ Пермский и Соликамский
- Архиереи Земли Пермской (1888—1918)