Петрук Роман Прокопович
Петрук Роман Прокопович (нар. 17 жовтня 1940, с. Рудники) — український художник-кераміст, скульптор. 1964 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Від 1967 року художник монументального цеху Львівського художньо-виробничого комбінату.
Роман Прокопович Петрук | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
17 жовтня 1940 (81 рік) с. Рудники | |||
Національність | українець | |||
Країна | СРСР→ Україна | |||
Жанр | кераміка, скульптура | |||
Навчання | Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва | |||
Діяльність | художник | |||
|
Роботи
- Пам'ятник на могилі художника Євгена Лисика на Личаківському цвинтарі у Львові, поле 67 (2005, архітектор Кость Присяжний).[1]
- Пам'ятник на могилі художника Зеновія Флінти на Личаківському цвинтарі у Львові, поле 21 (архітектор Кость Присяжний).[2]
- Бронзова меморіальна таблиця з барельєфним зображенням Андрея Шептицького, встановлена 1990 року на фасаді шпиталю «Народна лічниця» ім. митрополита Андрея Шептицького, що на вул. Озаркевича, 4 у Львові та напис на якій сповіщає, що «Український шпиталь Народної лічниці імені Андрея Шептицького, збудований волею і зусиллям народу. Прийняв перших пацієнтів 10.IV.1938»[3].
- Скульптура Матінки Божої (2010), у наріжній ніші будинку художньо-меморіального музею Олекси Новаківського, на вул. Листопадового Чину, 11, у Львові.
- Каплиця «Живе Джерело» у Трускавець 1998—2000. Постаті чотирьох євангелістів Матвія, Івана, Луки, Марка.[4]
- Скульптура «Малий Перун» у санаторії «Карпати» у Трускавці 1989 бронза.
- Хвіртка «Мавка і Чугайстер» для санаторію «Карпати» у Трускавці 1990 бронза. [4]
- Вертепна скульптурна група для санаторію «Карпати» у Трускавці 1990—2000.[4]
- Скульптура «Відьма» Музей-Аптека Львів 1986 мідь.[4]
- Рельєфне панно для будинку культури цукрового зводу у Дубно[5]
- Декоративні блюда «Дерево миру», «Садівник», «Олекса Довбуш»[5]
- Рельєф у львівському кафе «Морозиво»[5]
- Композиція «Круглий стіл», кераміка. Навколо круглого стола розташовуються 12 стилізованих людських постатей — іде ніби важлива зустріч. Цікавим є те що площина стола поділена на чотири різнобарвні сектори, що можна інтерпретувати як різницю у поглядах осіб.[6]
- «Вулиця» робота виконана у розмальованому дереві. На довгій жердині художник розміщує десяток, вирізаних з дерева перехожих. Це чоловічі, жіночі та дитячі постаті — дама під парасолькою, чоловік що несе драбину, ще один веде собаку, інший несе півня. Всі йдуть в одну сторону. Особливістю роботи є те що кожен «перехожий» повертається у своєму гнізді і вже вони «йдуть» один одному на зустріч.[6]
- «Ной» (1972) робота присвячена майстру народної кераміки Ілюку. На дні «миски», яка символізує ковчег, стоїть оголена фігура, а по краю фігурки різних тварин. Вони виконані у вигляді свистульок.[6]
- «Колядки» (1979). Робота виконана у формі глечика. На стінках якого розмішені стилізовані фігурки колядників. Ручка виконана у формі змії, а кришечка у вигляді свічника.[6][7]
- «Йшли корови із діброви» (кам'яна маса, емалі; 1979). Композиція вирішена у формі глечика по якому виконано розпис темно зеленою фарбою. Зображення пейзажу і тварин подано стилізовано локальними плямами. Ритмічний рух яких відтворює настрій літнього вечора.[7]
- «Данило Галицький» (1973). Постать князя розміщена на перевернутій мисці з широкими краями, яка символізує гору під якою виросте нове місто. Фігура виконана без дотримання реальних пропорцій - автор намагався передати не зовнішню подібність, а психологічний стан людини втомленої численними походами і битвами.[8]
- Емблема Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (1969). Емблема розташована на фасаді будинку № 18 на Площи Ринок у Львові. Виконана з шамоту та декорована поливами. Робота вирішена у живій, гумористичній формі. У центрі композиції — символічна фігура «охоронці старовини», що має у руках бартку та щит із зображенням дерев'яної пам'ятки архітектури. Постать вирішена лаконічно наближено до зображень на кахлях у динамічному русі. Декоративні елементи оточення виконані у формі барокового картуша.[9]
- Декоративна скульптура «Лірник» для концертного залу «Ліра» у Володимирі-Волинському (1989, шамот, 190×63×62).[10]
- Конкурсний проект меморіалу на місці Янівського концтабору (1988, співавтор О. Скоп).[11]
- Пам'ятник на могилі художника Євгена Лисика
- Емблема Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (1969, м. Львів, Площа Ринок, 18)
- Меморіальна таблиця А. Шептицькому на фасаді шпиталю «Народна лічниця» ім. митрополита Андрея Шептицького (1990, м. Львів, вул. Озаркевича, 4)
Примітки
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 371. — ISBN 966-8955-00-5.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський… — С. 227.
- П’ять місць Львова під духовною опікою видатних релігійних діячів
- Лихач Л. Роман Пертук. — Київ : Родовід, 2007. — ISBN 966-7845-31-1.
- Роман Петрук // Декоративное искусство СССР. — Вип. 3 (172), Москва, 1972. — С. 26—27.
- Островский Г. «Митец» Роман Петрук // Декоративное искусство СССР. — Вип. 6 (307), Москва, 1983. — С. 13—14.
- Голубець О. Львівська кераміка. — Київ: Наукова думка, 1991. — С. 65.
- Голубець О. Львівська кераміка. — Київ: Наукова думка, 1991. — С. 67, 68.
- Голубець О. Львівська кераміка. — Київ: Наукова думка, 1991. — С. 40.
- Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. — Львів : Облполіграфвидав, 1989. — С. 20.
- Сусак В. Не убий! // Галицька брама. — 1999. — № 9—10 (57—58). — C. 29.
Джерела
- Голубець О. Львівська кераміка. — Київ : Наукова думка, 1991. — С. 40, 62—68, 104. — ISBN 5-12-001783-1.
- Петрук Роман Прокопович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — 272 с., іл.
— С. 176.
- Лихач Л. . Роман Пертук. — Київ : Родовід, 2007. — ISBN 966-7845-31-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.