Петрушанський Рафаїл Романович

Петруша́нський Рафаї́л Рома́нович (15 [27] серпня 1895(18950827), Мелітополь, Таврійська губернія, Російська імперія — 2 вересня 1937) — український радянський державний діяч, голова Київської міської ради в 1934–1937 роках. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1934–1937 роках.

Рафаїл Романович Петрушанський
Рафаїл Романович Петрушанський
Голова Київської міської ради
березень 1934 — березень 1937
Попередник: Василь Биструков
Спадкоємець: Павло Христич
 
Народження: 15 (27) серпня 1895(1895-08-27)
Мелітополь, Таврійська губернія, Російська імперія
Смерть: 2 вересня 1937(1937-09-02) (42 роки)
Підданство: Російська імперія
Країна:  УНР → УРСР →  СРСР
Партія: КП(б)У
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Жертва сталінського терору.

Біографія

Народився 1895 року в Мелітополі в родині тяглового візника. Батько, Рахміель, помер у Мелітополі в липні 1921 року. Почав працювати з 13-ти років. У 1910–1914 роках був прикажчиком на вугільних складах у Мелітополі й Федорівці, приблизно рік працював на заводі Зафермана. 1915 року, після початку Першої світової війни, був призваний в армію, брав участь у боях на Австрійському фронті в складі 75-го Севастопольського полку (1915–1917). Був поранений, нагороджений Георгіївською медаллю «За хоробрість». Після другого поранення до травня 1918 року служив у військово-дорожньому загоні.

Член КП(б)У з 1919 року. У 1924 році був головою профспілки будівельників.

З травня 1926 року — член президії Київського окрвиконкому, голова відділу праці[1]. У 1927–1928 роках завідував товарною біржею.

Після закінчення Київського будівельного інституту з 1932 року працював начальником шахти на будівництві Московського метрополітену. З серпня по грудень 1933 року — заступник голови Харківської міськради й завідувач комунгоспу Харкова.

Після переводу столиці в Київ з березня 1934 року — голова Київської міської ради. Був учасником ХІІ з'їзду КП(б)У. У лютому 1937 року очолив Укрбудміськпром. 

Заарештований у липні 1937 року за участь у «контрреволюційній троцькістській організації», 2 вересня 1937 року розстріляний.

Реабілітований 1956 року за відсутністю складу злочину.

Примітки
  1. У Киіві. Перше засідання нового Окрвиконкому // Пролетарська правда. — 1926. — № 108 (1408). — 14 травня. — С. 4.

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.