Пиж

Пиж[1] (від рос. пыж, пов'язаного з пузо, пузырь)[2] — прокладка, що запобігає висипанню порохового й дробового заряду з патрона. У дульнозарядних рушницях і гарматах, і сучасних мисливських рушницях — корок, яка відокремлює порох від дробу, кулі чи ядра; а також забиває, запобігає висипанню і фіксує заряд. Для мисливських та дульнозарядних рушниць вживається слово кле́йтух[3], клинтух[4] (від нім. *fleituch через пол. flejtuch)[5].

Заряд мортири: 1 — натруска в запалювальному отворі, 2 — основний заряд пороху, 3 і 5 — пиж, 4 — ядро

Історія

Складові дробового набою

Розріз пострілу гранатомета РПГ-7, № 20 позначено пиж з пінопласту

Історично клейтух виготовляли з повсті, вовни, прядива (клоччя), шкіри, картону, паперу. При заряджанні гармат після закладення у камору необхідної порції пороху (за допомогою лопатки-шуфлі або в картузі) за допомогою стрижня-забивача запихали у люфу клейтух, потім набій (ядро, бомбу, гранату), і нарешті ще один клейтух. Основним призначенням клейтухів є здійснення обтюрації — зменшення прориву порохових газів у шпари між набоєм та стінками ствола.

У дульнозарядній рушниці обидва клейтухи (перед кулею та після неї) уводили в люфу шомполом. При використанні паперового патрона стрілець розривав паперовий патрон, висипав порох у люфу зброї, потім використовував папір як клейтух та досилав зверху кулю. Крім забезпечення обтюрації, зовнішній рушничний клейтух ще фіксував кулю в каналі люфи, запобігаючи її випадінню.

У сучасних патронах заводського виготовлення в основному використовуються поліетиленові клейтухи-контейнери, відлиті як єдине ціле. Вони складаються з обтюратора, амортизатора та контейнера, що вміщує дріб або картеч.

Див. також

Примітки

Пиж // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
Клейтух // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Ільницький-Занкович І. Німецький та український військовий словник. — Берлін : Видавництво Бернард і Ґрефе, 1939. — С. 355.
Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Джерело

Ігор Наконечний. Про клейтухи. «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь»
Балістика: криміналістичне вогнестрільне зброєзнавство: Підручник; За редакцією Петра Біленчука.– Київ: «BeeZone», 2003. 384 с. ISBN 966-8283-01-5
Кофанов А.В., Кобилянський О.Л. Теоретичні та практичні аспекти криміналістичного дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї. – Методичні рекомендації. – Київ:КИЙ, 2009. – 96 с
Кофанов А.В. Теорія та методологія криміналістичного дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї. – Методичні рекомендації. – Київ: «КИЙ», 2009. – 76 с. ISBN 978-966-316-219-7
R.A. Steindler. The firearms dictionary. Stackpole Books, 288 p. 1970 ISBN 0811706141(англ.)
Glossary of Firearms Terminology European Firearm Experts(англ.)
John Deane. Manual of the History and Science of Firearms, Kessinger Publishing, Kapitel «Of Gun Wadding», Longman, Brown, 1858(англ.)
Peter Hawker. Instructions to Young Sportsmen in All that Relates to Guns and Shooting, Longman, Rees, Orme, Brown, and Green, 1830(англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Пиж // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[3] Клейтух // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Ільницький-Занкович І. Німецький та український військовий словник. — Берлін : Видавництво Бернард і Ґрефе, 1939. — С. 355.

[5] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.