Шкіра (матеріал)
Шкі́ра, ремі́нь[1], заст. і діал. ко́жа[2][3] — матеріал, виготовлений або створений шляхом механічної і хімічної обробки шкіри тварин, при цьому в цілому зберігається структура натуральних волокон. Шкіра є результатом обробки шкур.
Слово «шкіра», з огляду на його західноукраїнське походження, ймовірно, походить від пол. skórа (< праслов. *skora, звідси також питомо українське скорина)[4]. Від того ж польського skórа походять також українське й російське «шкура»[4]. Слово «кожа» походить від праслов. *koža (раніша форма *kozja), котре утворене від *koza («коза») — первісно так називали оброблену козячу шкіру[5].
Отримання
Білування
Білування шкір — знімання її з туші і звільнювання від підшкірних тканин, зокрема, підшкірно-жирової клітковини. Білування — один з найдавніших промислів, поширене у багатьох галузях тваринництва. У давнину білою називали будь-яку вичинену шкіру, готову для продажу або сплати податку.
Вичинювання
Вичинювання — піддавання сирої шкури спеціальній обробці, у результаті чого вона робиться придатною для використання. У старовину ремісники, що займалися вичинюванням шкур, називалися чинбарями, а ремесло — чинбарством.
Різновиди шкіри
Сиром'ятна шкіра
Сиром'ятна шкіра або сири́ця — вид шкіри, отриманий шляхом розпушення структури шкури з наступною фіксацією цього стану жирувальними речовинами.
Дублена шкіра
Дублена або гарбована шкіра — вид шкіри, отриманий шляхом оброблення шкури хімічними речовинами.
- Рослинне дублення шкір
- Хромове дублення шкір
Рецикльована шкіра
Шкіра флотар
Шкіра крейзі хорс
Шкіра Наппа
Див. також
Примітки
- Ремінь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Кожа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Кожа // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 263.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
Посилання
- Хоз // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2010. — 1000 екз.