Пилипенко Віктор Сергійович

Пилипенко Віктор Сергійович
Народився	1986

Віктор Сергійович Пилипенко (нар. 1986) — український військовик, учасник російсько-української війни, учасник Революції гідності[1], активіст ГО Точка опори[2]. Другий, після Олега Копка[3], український військовий, який відкрито заявив про свою гомосексуальну орієнтацію[4][5].

Життєпис

Народився у родині спадкових військових (прадід та дід були військовиками[6]). У Києві закінчив гімназію (№ 117 імені Лесі Українки[7]) та університет КПІ, отримав фах перекладача. Нині працює проєктним менеджером у правозахисних організаціях.

Служив у армії.[1]

До початку Євромайдану, жив і працював у ОАЕ, в Дубаї.[6][8] Коли почалась Революція гідності, відмовився від контракту й повернувся до Києва, де вступив до лав 40 сотні самооборони Євромайдану.[9]

На фронт пішов у якості добровольця після котла в Іловайську у вересні 2014-го. Приєднався до батальйону Донбас, у якому був гранатометником та стрільцем-санітаром.[10] Мав позивний «Француз»[11][12][13][14].

Спочатку перебував на Луганщині, а згодом був переправлений до Широкиного, що на Донеччині[15], де служив до травня 2016 року, включно. Став учасником запеклих боїв за Широкине[13][16] , обороняв Маріуполь. Під час служби в батальйоні приховував свою орієнтацію.[17]

Через два роки після повернення з фронту, улітку 2018 р., вирішив здійснити камінг-аут[18] та після цього долучитися до активної правозахисної громадської та волонтерської діяльності. Співорганізував фотовиставку, присвячену ЛГБТ-військовим на передовій.[19] Закликав усіх військових, які приховують свою орієнтацію, послідувати його прикладу та відкритися суспільству, не ховатися.

У 2019 році підтримав КиївПрайд, організувавши й вийшовши з окремою колоною ЛГБТ-військових на Марші Рівності.[9][20]

Є головою об'єднання «Українські ЛГБТ-військові за рівні права»[21], яке підтримує зокрема й Фонд сприяння демократії Посольства США в Україні.

Організовує, створює та проводить різноманітні заходи в містах України разом з іншими ЛГБТ-військовими, зокрема відкритою лесбійкою і теж колишнім військовиком Настею Конфедерат.

Займається також літературною творчістю. 2021 року його вірші та прозові мініатюри було опубліковано в антології творчості українців Об'єднаних Арабських Еміратів "Подих пустелі" (Ужгород, видавництво РІК-У). Проживає у Києві.

Інциденти

Під час акції вшанування загиблих захисників України у Києві у серпні 2019 на Віктора Пилипенка було скоєно напад на ґрунті ненависті від колишього товариша по службі.[22] На інцидент відреагували міжнародні організації, зокрема Моніторингова місія ООН з прав людини.[23]

В ефірі українського інформаційно-аналітичного телеканалу «Апостроф TV» у червні 2020, де обговорювалася тема «Нетрадиційна сексуальна орієнтація в Україні: чи є шанс на легалізацію», трапився конфлікт з ультраправим політиком Дмитром Корчинським, який досить агресивно висловлював свою негативну позицію щодо ЛГБТ і під час виступу Віктора Пилипенка не втримався та хлюпнув тому в обличчя склянку води.[24]

У березні 2021 року виник скандал після публічного заклику до охочих ЛГБТ+ людей, військових, а також дружніх до ЛГБТ+ спільноти людей, підписати контракт із однією з мотопіхотних частин ЗСУ. Зокрема, деякі праворадикальні угруповування після цього звинуватили Віктора Пилипенка і його об'єднання у тому, що вони працюють проти України через те, що їх сайт працює на російському конструкторі, а російські ЗМІ перекрутили інформацію і подали так, що нібито в Україні, в рядах ЗСУ, формують спеціальний ЛГБТ-підрозділ.[25]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[:0-1] Як це: бути геєм на війні.

[2] Побиття, зґвалтування, шантаж. Чому в Україні не карають за напади на ЛГБТ.

[3] Як солдат-гей захищає Українує. 15 липня 2016

[4] Український військовий-гей: життя після камінг-ауту (відео).

[5] Ukraine's LGBT+ war veterans boost battle for equality.

[:2-6] Я засуджував себе, – відверте інтерв'ю з бійцем-гомосексуалом, який воював на Донбасі.

[7] Ми були тут.

[8] Кольори патріотизму: ЛГБТ в українській армії.

[:3-9] ЛГБТ на війні. Як вони захищають країну від російської агресії.

[10] "Понял в какой-то момент, что меня заплюют". Как ЛГБТ-военные в Украине объединяются, чтобы защищать свои права.

[11] Former volunteer Ukrainian soldier challenges LGBT taboos.

[12] У Києві побили відкритого гея-ветерана бойових дій на Донбасі.

[:1-13] Віктор Пилипенко, батальйон "Донбас", гей: По мені стріляли танки, тож зеленки не боюся.

[14] ЛГБТ на войне.

[15] Боец батальона «Донбасс» открыто признался в своей сексуальной ориентации.

[16] Бої за Широкіне: як ворога відсували від Маріуполя.

[17] "Доводилося з повіями": ветеран-ЛГБТ розповів, як приховував орієнтацію в АТО.

[18] Каминг-аут не приговор. Как складывается служба в украинской армии у геев и лесбиянок.

[19] Ми були тут. Гей – учасник АТО і відомий фотограф розповідають про участь ЛГБТ у війні на сході.

[20] Военные на Марше равенства.

[21] Захисники України та руйнівники стереотипів: ЛГБТ-військові про боротьбу за рівні права.

[22] На ветерана АТО, відкритого гея Пилипенка напали під час акції вшанування захисників України.

[23] «Потім він писав, що я маю покаятися»: як розслідуються гомофобні напади в Україні.

[24] Корчинський в прямому ефірі хлюпнув водою в ветерана АТО: відео.

[25] Скандал із ЛГБТ-підрозділом. Новини України 24.