Дубай

Район Дейра на березі лиману Дубай-Крік у 1960-х роках

Вік залишків стародавнього мангрового болота, виявленого в околицях Дубаю під час будівництва колекторних мереж, оцінюється приблизно у 7000 років. Приблизно 5000 років тому берегова лінія, відступивши всередину країни, набула сучасного вигляду, при цьому територія покрилася піском[8][9]. До приходу ісламу люди в цій області поклонялися Баджаї (або Баджар)[10]. Територія, на якій розташоване місто, з VI століття до н. е. підпорядковувалась перській династії Ахеменідів, у III—VI ст. н. е. належала державі Сасанідів. У VII столітті сюди прийшов іслам і територія стала частиною Арабського халіфату. У VIII столітті князівство Дубай брало участь у повстанні проти намісника халіфа, у результаті чого правителі Дубаю були фактично незалежними в середині VIII—IX століть. До кінця IX ст. вони попали під владу Аббасидів. У XIII ст. сюди вторгались Хулагуїди. До XVIII за територію боролись Португалія, Іран, Туреччина, Оман, ваххабіти[11].

У XVIII ст. населення князівств, що переважно займалось каботажною торгівлею, втягується у протистояння з британською Ост-Індською компанією, котра монополізувала вантажопотоки між портами Перської затоки й позбавила мешканців головного джерела існування. Це привело до постійних конфліктів між Ост-Індською компанією та місцевим арабським населенням (його британці називали піратами), у зв'язку з чим район князівств отримав назву «Піратський берегом». На початку XIX ст. Ост-Індська компанія посилала сюди військові експедиції під приводом боротьби з піратами[11]. Договори 1835, 1839, 1853 та 1892 років привели до встановлення британського протекторату. З 1853 року територія входила до так званого Договірного Оману[11].

Перші згадки про поселення на місці Дубаю датуються 1799 роком. На початку XIX століття населення Дубаю становило близько 1200 осіб. Це було невелике поселення, захищене по периметру стінами і з фортом Аль Фахіді (Al Fahidi) у його центрі. До 1833 року він входив до складу емірату Абу-Дабі, пізніше, до отримання незалежності у 1971 році, належав Договірному Оману. З 1833 року Дубай перебуває під владою емірів династії Аль Мактум[12].

Протягом XIX століття дві катастрофи завдали великих збитків добробуту міста: у 1841 році у місті спалахнула епідемія віспи, що заставила мешканців перебратись на схід від Дейри, а у 1894 році пожежа знищила у Дейрі більшість будинків[13]. Однак географічне розташування міста і далі приваблювало торговців регіону. Емір Дубаю, щоб привабити іноземних торговців, знизив податки, що зацікавило торговців з Шарджі — головного торговельного центру у регіоні того часу[13][14].

Типова вуличка у районі Дейра (східна частина міста Дубай)

Завдяки своїй близькості до Ірану порт Дубаю привертав увагу іноземних торговців, особливо з Ірану, багато з яких урешті-решт селились у Дубаї і на початку XX століття він уже став одним з найважливіших портів Перської затоки[15]. У 1910 році населення міста становило близько 10 тис. мешканців а ринок, що розташовувався на узбережжі на боці Дейри, налічував близько 350 крамниць[16]. У Дубаї процвітали видобуток і експорт перлів аж до Великої депресії 1930-х років, подолати наслідки якої перешкодив бурхливий розвиток індустрії вирощування перлів на фермах у Японії[8].

Тривалий час Дубаю доводилося задовольнятися незначними вигодами від сусідства з багатим нафтою Абу-Дабі, але у 1966 році були знайдені власні родовища, хоча і значно менш багаті[17]. Доходи від видобутку нафти почали надходити з 1969 року[18]. Нафтова промисловість, що розвивалась мала потребу у робочій силі, котра почала прибувати в основному з Індії та Пакистану, у результаті чого з 1968 до 1975 року населення міста зросло у чотири рази[17]. Доходи від нафти допомогли розвитку міста на ранньому етапі, але запаси нафти у Дубаї вельми обмежені й рівень видобутку невисокий: доходи від нафти становлять лише близько 5 % всіх надходжень[19]. Основу економіки Дубаю стали складати туризм, цивільна авіація, нерухомість, фінансові послуги[20][21][22].

Місто розташоване на березі Перської затоки на північний схід від столиці ОАЕ міста Абу-Дабі, поряд з містом Шарджа.

Основні райони: Дейра — східний торговий район, Бар Дубай — історичний центр, Шейх Заїд Роуд — бізнес-центр міста, Джумейра — приморський житловий район, Дубай Марина — перспективний житловий район, який будується навколо штучно побудованої затоки на заході міста.

У Дубаї лише близько 10-15 % відсотків населення становлять араби ОАЕ, з решти населення більшу частину складають індійці, пакистанці, іранці, бангладешці, філіппінці та британці. Значна частина трудових мігрантів не визначає свою національну приналежність.

Дубай — великий торговий, фінансовий і туристичний центр Близького Сходу. За темпами розвитку — аналог Шанхаю. Третій за важливістю світовий центр реекспорту, після Гонконга і Сінгапура. У 2006 році економіка Дубаю становила 46 млрд доларів. Якщо раніше економіка Дубаю була заснована на доходах від нафтової промисловості, то нині доходи від нафти та природного газу формують лише 6 % внутрішнього валового продукту в еміраті.

Для туристів Дубай пропонує відпочинок різного рівню розкоші.

Дубайський автобус у районі Дубай Марина

Червона лінія Дубайського метрополітену, перша мережа міських поїздів Аравійського півострова[30]

Абра, традиційний вид транспорту між районами Дейра та Бур Дубай

Дубайський метрополітен є першим видом рейкового транспорту в ОАЕ.

Дубайський монорельс

Шосе E 11

Транспорт у Дубаї контролює Управління дорожнього руху та транспорту (англ. Roads and Transport Authority, RTA), агенцією уряду Дубаю, утвореною королівським указом у 2005 році[31]. У минулому громадська транспортна мережа зіткнулася з проблемами заторів та надійності роботи, які було вирішено в рамках великої інвестиційної програми, що передбачила понад 70 мільярдів дирхамів витрат на розвиток транспортної інфраструктури із запланованим завершенням до 2020 року, коли прогнозована кількість населення міста перевищить 3,5 млн осіб[32].

• Бурдж Халіфа — хмарочос, що нагадує за формою сталагміта. З 19 травня 2008 — найвища будова світу, висота 828 м.
• Критий гірськолижний курорт — перший критий гірськолижний комплекс на Близькому Сході і один з найбільших у світі площею 22,5 тис. м² (площа 3 футбольних полів), цілорічно вкритий штучним снігом. 1,5 тис. відвідувачів.
• Дубайський акваріум та зоопарк підводних тварин — включає один із найбільших акваріумів світу.
• Острови Пальм — архіпелаг штучних островів. Архіпелаг складається з трьох островів: Пальма Джумейра, Пальма Джебель Алі, Пальма Дейра.
• The World — архіпелаг біля узбережжя ОАЕ у формі континентів Землі.
• Бурдж аль-Араб — один з найдосконаліших і найрозкішніших готелів світу.
• Дубайська опера — багатофункціональний театр виконавчих мистецтв.
• Фонтан Дубай — найбільший фонтан в Дубаї.

Панорама Дубаю

Зовнішні відеофайли
	Дубаї. Зворотний бік / Нетрі і Занедбані острови / Як Люди Живуть / Лядов на YouTube // The Люди.
	Кинутий Авто Dubai / Цвинтар Суперкарів / Дубай - столиця дорогих машин / Лядов на YouTube // The Люди. — 2020. — 5 травня. (рос.)

• Syed Ali Dubai: Gilded Cage. — Yale University Press, 2010. — 240 p.
• Heiko Schmid Economy of Fascination: Dubai and Chicago as Themed Urban Landscapes. — Berlin, Stuttgart 2009. — ISBN 978-3-443-37014-5.
• John M. Smith Dubai The Maktoum Story. — Norderstedt 2007. — ISBN 3-8334-4660-9.

• Дубай // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• www.dm.gov.ae — офіційний сайт міста
• Мегапроекти Дубаю Google Video — 1 год 11 хв.