Пипін Олександр Миколайович
Пипін Олександр Миколайович (рос. Пыпин Александр Николаевич; 25 березня (6 квітня) 1833, Саратов — 26 листопада (9 грудня) 1904, Санкт-Петербург) — російський учений, літературознавець (історія літератури), етнограф, академік Петербурзької АН (1898), дійсний статський радник[5], почесний член НТШ (з 1903).
| Пипін Олександр Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 (18) квітня 1833[1][2] Саратов, Російська імперія[1][3] |
| Помер |
9 (22) грудня 1904[1][2] (71 рік) Санкт-Петербург, Російська імперія[1][3] |
| Поховання | Новодівочий цвинтар |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | історик літератури, журналіст, літературознавець, етнограф |
| Alma mater | Saratov Boy's Gymnasiumd |
| Вчителі | Срезневський Ізмаїл Іванович |
| Знання мов | російська[4] |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Членство | Петербурзька академія наук, Російська академія наук, Сербське вчене товариствоd і Сербська академія наук і мистецтв |
Світогляд Пипіна сформувався під впливом М. Г. Чернишевського (його двоюрідного брата), згодом він став дотримуватися помірно ліберальних, просвітницьких поглядів.
Біографія
За походженням дворянин. Закінчив гімназію в Саратові, після неї рік навчався у Казанському університеті, згодом у Петербурзькому, який закінчив у 1853 році. Став займатися староруською літературою. У 1857 році написав «Литературный очерк истории и сказок русских». Це дало йому змогу здійснити подорож по Європі, а особливо по Слов'янщині. Тривалий час перебував у Празі, де зійшовся з видатними діячами чеського відродження і написав для «Часопису чеського музею» статтю «Письма о русской литературе».
У 1860 році повернувся до Петербурга, де став працювати на кафедрі російської літератури в університеті. У 1861 році видав «Ложные и отреченные книги русской старины» і в цьому ж році залишив університет. 1862 року за дорученням міністерства народної освіти виїхав у другу закордонну подорож.
З 1863 року разом з Чернишевським і Некрасовим став видавати відновлений місячник «Современник». 1866 року часопис був закритий і Пипін перейшов до «Вестника Европы», який видавав Стасюлевичем. У ньому він надрукував багато праць про давню і нову російську літературу.
Пипіну належить огляд слов'янських літератур. В ньому він розглянув історію української літератури у різних країнах (Україна російська, галицька і угорська). Його твори перекладалися німецькою, французькою і чеською мовами.
В роботах Олександра Пипіна з історії російської літератури і громадської думки вперше зустрічається термін «офіційна народність» (1872—1873)[6].
Твори
Автор фундаментальних робіт:
- Історія російської літератури (4 вид., Т. 1-4, 1911—1913),
- Історія російської етнографії (т. 1-4, 1890—1892),
- Історія слов'янських літератур (2 вид., т. 1-2, 1879—1881, спільно з В. Д. Спасович).
Інші твори:
- Нарис літературної історії старовинних повістей і казок російських, СПБ, 1857;
- М. Є. Салтиков. Ідеалізм Салтикова. Журнальна діяльність. 1863—1864, СПБ, 1899;
- М. О. Некрасов, СПБ, 1905;
- Громадський рух в Росії при Олександрі I, 4 вид., СПБ, 1908;
- Бєлінський. Його життя і листування, 2 вид, Т. 1-2, СПБ, 1908;
- Характеристики літературних думок від 20-х до 50-х років, 4 вид., СПБ, 1909.
Статті в «Энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона»[7]
Перевидання:
- Пыпин, А. Н.. Масонство в России. XVIII и первая четверть XIX в. [Текст] / А. Н. Пыпин. — М. : Век, 1997. — 496 с. — ISBN 5-88987-035-1
- Пыпин, Александр Николаевич. Религиозные движения при Александре I [Текст] / А. Н. Пыпин ; (авт. предисл.) А. Н. Цамутали. — СПб. : Гуманитарное агентство «Академический Проект», 2000. — 477 с.: ил. — (Пушкинская библиотека). — ISBN 5-7331-0146-6
- Пыпин, Александр Николаевич. Общественное движение в России при Александре I [Текст] / А. Н. Пыпин. — СПб. : Гуманитарное агентство «Академический проект», 2001. — 557 с.: портр. — (Серия «Пушкинская библиотека» ; т.14.). — ISBN 5-7331-0145-8
Примітки
- Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 6. — С. 116–117.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Пыпин Александр Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Пыпин Алдр Никл. дсс // Алфавитный указатель жителей… // Весь Петербург на 1903 год. Адресная и справочная книга г. С.-Петербурга. — СПб.: Товарищество А. С. Суворина, 1903. — С. 546. — ISBN 5-94030-052-9. (рос.)
- Официальной народности теория // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
- Пыпин Александр Николаевич (1833—1904)(рос.)
Джерела та література
- О. В. Ясь. Пипін Олександр Миколайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 208. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Іван Франко Олександр Миколайович Пипін // Журнал «Світ», 1881, № 3, с. 55 — 57.
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
- Пыпин Александр Николаевич // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
Посилання
- Пипін Олександр Миколайович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 118-119.
- Пипін Олександер // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1366. — 1000 екз.