Питак Володимир Теодорович

Володи́мир Тео́дорович Питак (7 лютого 1979, с. Вишнівчик Теребовлянського району Тернопільської області — 25 січня 2015, поблизу Дебальцевого Донецької області) — український військовик, солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве), учасник російсько-української війни.

Володимир Теодорович Питак
 Солдат
Загальна інформація
Народження 7 лютого 1979(1979-02-07)
с. Вишнівчик, Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна
Смерть 25 січня 2015(2015-01-25) (35 років)
Санжарівка поблизу Дебальцевого, Донецька область, Україна
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Гірська піхота
Формування
 128 ОГПБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня


Життєпис

Мешкав у селі Дарахів на Теребовлянщині. Навчався у місцевій школі. 10 років тому виграв «грін-карту» та емігрував до США, жив у Детройті, Чикаго. У березні 2014 року повернувся в Україну та 2 серпня за мобілізацією пішов захищати Вітчизну.

Учасник боїв за Дебальцеве. Загинув 25 січня 2015 року в бою за висоту 307,5, біля с. Санжарівка. У цьому бою українським військовим вдалося знищити 3 танки та частину живої сили терористів. Тоді ж загинули старший лейтенант Сергій Свищ, старшина Олександр Венгер, солдати Андрій Капчур, Адальберт Ковач, Олександр Леврінц, Федір Лопацький.

Поховали Володимира в Дарахові. Залишилися батьки, два брати, племінники.

Нагороди та вшанування
  • Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • 19 жовтня 2015 року на фасаді Дарахівської школи (вулиця Сонячна, 49), де навчався Володимир Питак, йому встановлено пам'ятну дошку, а в приміщенні школи облаштували куток пам'яті, де зберігаються його особисті речі.[2] На відкритті були присутні побратими з 128-ї бригади Борис Холодзьон і Руслан Романович[3].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 25 січня[4][5].

Див. також

Примітки
  1. Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. У селі Дарахів відкрили меморіальну дошку загиблому учаснику АТО Володимиру Питаку на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 19 жовтня.
  3. Героям слава!
  4. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
  5.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 25 січня на YouTube

Джерела

Посилання
Зовнішні відеофайли
Бійця Володимира Питака повезли на рідну Теребовлянщину на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 30 січня.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.