Плиска (рід)

Пли́ска (Motacilla) — рід птахів ряду Горобцеподібних.

?
Плиска

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Плискові (Motacillidae)
Рід: Плиска (Motacilla)
Linnaeus, 1758
Види

Див. текст

Посилання
Вікісховище: Category:Motacilla
Віківиди: Motacilla
ITIS: 178475
NCBI: 45806
Fossilworks: 368922

Назва

Назва роду плиска походить від прасл. *pliska, *plišьka, пов'язаного з plisk-/plesk- («шум, плеск»). Назва, очевидно, зумовлена криком цього птаха (що передається як «піс-піс»), або ще ймовірніше тим, що плиски люблять держатися біля води[1]. Інші назви трясогузка[2], трясихвістка[3], трясидупа[4] дані за характерну особливість птаха — довгий рухливий хвіст.

Загальна характеристика

Невеликі за розміром птахи. На відміну від інших представників родини плискових, хвіст довгий, вузький, прямо обрізаний; два середніх пера дещо довші за крайні стернові; 1-ше махове перо коротше за 2-ге і 3-тє; слабко вигнутий кіготь заднього пальця коротший за сам палець.

На відміну від більшості інших дрібних птахів, по землі пересуваються не стрибками, а кроками.

Поширення

Поширені у Старому Світі. Серед 15 видів, що відноситься до роду, більшість зустрічається в Європі, де найбільш поширеними є плиска біла і плиска жовта. Ці два види мають обширний ареал у межах Євразії, внаслідок чого виділяють велику кількість їх підвидів. Жовтоголова плиска протягом останніх десятиліть розширює свій ареал на захід.

Річний цикл

Більшість видів плисок є перелітними. Проте навіть різні географічні популяції одного виду можуть проявляти різний ступінь зв'язку з гніздовою територією. Наприклад, гірська плиска в Західній Європі — осілий вид, у Центральній Європі — ближній мігрант, у Східній Європі — дальній мігрант.

Гнізда влаштовують в різноманітних укриттях (біла плиска, гірська плиска), або розміщують на землі серед трави (жовта плиска, жовтоголова плиска). Кладка один або двічі на рік. Найчастіше вона складається з 5-6 строкатих яєць, у забарвленні яких переважають сірий і жовтий, а також чорний і білі кольори.

Живлення

Подібно до інших представників родини плискових, живляться виключно комахами. Основним способом пошуку їжі є швидке пересування по землі зі скльовуванням здобичі з поверхні. Можуть також ловити здобич у польоті.

Систематика

Систематика роду є дискусійною. Окремі автори надають деяким підвидам ранг видів. Зазвичай виділяють 12-13 видів, з яких 5 відносяться до фауни України[5]:

  • Motacilla aguimp Dumont, 1821
  • Плиска біла (Motacilla alba Linnaeus, 1758) — в Україні гніздовий, перелітний
  • Motacilla capensis Linnaeus, 1766
  • Плиска гірська (Motacilla cinerea Tunstall, 1771) — в Україні гніздовий, перелітний, зимуючий
  • Плиска жовтоголова (Motacilla citreola Pallas, 1776) — в Україні гніздовий, перелітний
  • Motacilla clara Sharpe, 1908
  • Плиска жовта (Motacilla flava Linnaeus, 1758) — в Україні гніздовий, перелітний
  • Плиска чорноголова (Motacilla feldegg) (нерідко розглядають як підвид жовтої плиски) — в Україні гніздовий, перелітний
  • Motacilla flaviventris Hartlaub, 1860
  • Motacilla grandis Sharpe, 1885
  • Motacilla lugens Gloger, 1829
  • Motacilla madaraspatensis J. F. Gmelin, 1789
  • Motacilla samveasnae J.W. Duck

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Трясогузка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Трясихвістка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Трясидупа // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список назв птахів фауни України. — К. —Львів, 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4.

Посилання
  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с.
  • Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — ISBN 5-02-005300-7.

Галерея
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.