Пневмоконіоз

Пневмоконіоз (рос. пневмокониоз, англ. pneumoconiosis, blacklung disease, dust disease, нім. Pneumokoniose f, Staublunge f) — хронічне захворювання легенів, яке розвивається внаслідок тривалого вдихання та відкладання в легенях пилу і характеризується розвитком дифузного фіброзу.

Пневмоконіоз
Легеня здорової людини і людини, яка хворіла на пневмоконіоз
Легеня здорової людини і людини, яка хворіла на пневмоконіоз
Спеціальність пульмонологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 CA60
DiseasesDB 31746
MeSH D011009
 Pneumoconiosis у Вікісховищі

Загальний опис

Пневмоконіоз — невиліковне і незворотнє захворювання[1][2], і єдиний спосіб захисту від нього — запобігання вдихання пилу.

На сьогодні існує точніше визначення, відповідно до якого пневмоконіоз — це хронічний дифузний пневмоніт, що є наслідком вдихання виробничого пилу та характеризується розвитком фіброзу легенів.

Відмінною здатністю більшості пневмоконіозів є тривала відсутність суб'єктивних і об'єктивних клінічних проявів захворювання при поступово розвивається фіброзі. Розвиток пневмоконіозу можливий й через 10-20 років після припинення роботи в умовах нетривалого (до 5 років) впливу високих концентрацій. Слід зазначити, що специфічних методів лікування пневмоконіозів немає[3]

У зв'язку з відсутністю ефективних патогенетичних методів лікування пневмоконіозів основну увагу слід приділяти лікувально-профілактичним заходам, які можуть сприяти зменшенню осадження пилу в легенях, його виведенню[4]

Класифікація

Основні види пневмоконіозу: силікоз, силікатоз, антракоз легень тощо. Ззустрічається у працівників вугільної, гірничорудної, металургійної, машинобудівної та інших галузей промисловості.

  1. Силікоз — пневмоконіоз, зумовлений впливом пилу, який містить вільний силіцію (IV) оксид.
  2. Силікатози — пневмоконіози (каоліноз, азбестоз, талькоз, олівіноз, цементний, слюдяний пневмоконіози тощо), які розвиваються внаслідок дії пилу мінералів, що містять силіцію (IV) оксид у зв'язаному стані з різними елементами: алюмінієм, магнієм, залізом, кальцієм тощо.
  3. Карбоконіози — пневмоконіози, які є наслідком дії вуглеводневого пилу: кам'яного вугілля, коксу, графіту, сажі (антракоз, графітоз, сажовий пневмоконіоз тощо).
  4. Металоконіози — пневмоконіози, зумовлені дією пилу металів: заліза, алюмінію, олова, марганцю тощо (сидероз, алюміноз, станоз, манганоконіоз тощо).
  5. Пневмоконіози від дії змішаного пилу.
    • Пневмоконіози, зумовлені дією пилу, який має в своєму складі значну кількість вільного силіцію (IV) оксиду (від 10 % і більше), наприклад антракосилікоз, сидеросилікоз, силікосилікатоз.
    • Пневмоконіози, зумовлені впливом змішаного пилу, який не має в своєму складі вільного силіцію (IV) оксиду або з малим його вмістом (до 5—10 %), наприклад пневмоконіоз електро-зварювальників, шліфувальників.
  6. Пневмоконіози від дії органічного пилу:

Частим є на тлі пневмоконіозів розвиток туберкульозу легень.

Пилонебезпека

Найбільш шкідливими є частинки крупністю 1 — 5 мкм, які при потраплянні у легені сприяють ущільненню легеневої тканини і виникненню пневмоконіозу. Найбільш шкідливий у цьому відношенні кварцовий пил з вмістом SiO2 понад 10 %. Людина, яка працює протягом 10 і більше років у середовищі вугільного пилу може захворіти одним з різновидів пневмоконіозу — антракозом.

Для визначення вмісту пилу в повітрі використовують методи коніметрії — вимірювання кількості дрібнодисперсних часточок у газах.[5]

Примітки
  1. См. Anita L. Wolfe и Jay F. Colinet. Пневмокониоз в: Лучшие способы снижения запылённости в угольных шахтах. Best Practices for Dust Control in Coal Mining. DHHS (NIOSH) Publication No. 2010—110
  2. Andrew B. Cecala, Andrew D. O'Brien, Joseph Schall, Jay F. Colinet et al Dust Control Handbook for Industrial Minerals Mining and Processing National Institute for Occupational Safety and Health. Pittsburgh, PA; Spokane, WA. DHHS (NIOSH) Publication No. 2012—110 — 2012. 312p. Є переклад на російську мову: Керівництво по захисту від пилу при видобутку і переробці корисних копалин 2012 PDF Wiki
  3. Измеров Н. Ф.., Кирилов В. Ф. ред. Гігієна праці. — Гэотар-медиа. — Москва, 2010. — С. 180. — 592 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-9704-1593-1.
  4. А. И. Аркина, Н. А. Суховей, М. Г. Омельяненко Пневмоконіози. (електронний навчально-контролює навчальний посібник) Гос. образовательное учреждение высш. проф. образования «Ивановская гос. мед. акад. Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию», Каф. факультетской терапии и проф. болезней Іваново: ИвГМА Росздрава, 2009
  5. Кашуба М. О. (2006) Седиментаційна здатність та проникність зварювальних аерозолів в окремі ділянки органів дихання. Український журнал з проблем медицини праці (2). с. 17-22.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.