Повитуха

Повиту́ха[1] — розмовна[2] назва жінки, яка супроводжує пологи. Одна з найстаріших професій, до появи науки акушерства була найпоширенішою галуззю народної медицини. Також відома як сповитуха[3], пупорізка, баба-бранка[4], баба або бабка.

Повитуха (німецька гравюра 1513).

Атестат колишньої повивальної бабки I-го розряду Петроградської столичної поліції Олександри Іванівни Веселаго (до шлюбу Савицької), яка закінчила курси в Повивальному інституті при Петроградському родопомічному закладі Відомства установ імператриці Марії, виданий в 1915 році

Короткі відомості

Перші згадки про повитух містяться в єгипетських папірусах 1900—1550 років до н. е. Ця професія була виключно жіночою.

В античному світі існували повитухи трьох ступенів: майстрині техніки прийняття пологів, знавчині з акушерства та гінекології та висококласні медикині.

В дохристиянській Європі повитуха була жрицею або знахаркою. Вона керувала пологами та проводила ініціаційні обряди після народження дитини. В східно-європейських суспільствах статус повитухи залишався високим навіть після прийняття християнства.

З 18 століття в Російській імперії існували вищі та середні заклади для повитух — Повивальні інститути, які проіснували до 1917 року. Діяльність повитух регламентувалась спеціальним статутом — «Статут повивальним Бабкам»[5].

В Україні

В Україні «повитуху» називали «баба»[6]. У північних регіонах говорили «баба», «бабка», в Середньому Подніпров'ї — «пупорізка», «породільна»[7], на Гуцульщині — проста баба, баба[8]. Усе пов'язане з пологами в Україні називалося «бабування», бабництво, бабкувата, бабити. Так, Марко Грушевський розповідав про бабування у контексті вивчення дитинства[9]. Етнографи Іван Беньковський[10], Олександр Малинка[11], Володимир Ястрєбов[12] писали про бабу, вивчаючи обрядовість, пов'язану з народженням дитини.

Див. також

Джерела та література

Супруненко Володимир. Народини: Витоки нації; символи, вірування, звичаї та побут українців / В. П. Супруненко. — Запоріжжя: МП «Берегиня» — СП «ФАЄЗ», 1993. — 136 с. ISBN 5-86842-020-9
Бігусяк Михайло Лексика традиційних сімейних обрядів у гуцульському говорі / Прикарпатський університет ім. В. Стефаника / М. В. Бігусяк. — Івано-Франківськ, 1997.
Бігусяк Михайло. З лексики родильного обряду у гуцульських говірках / М. Бігусяк // Український діалектологічний збірник. — К., 1997. — Кн. 3. — С. 293—301.
Боряк Олена. Сільська баба-сповитуха в статусі родопомочниці // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Львів, 2000. — Вип.35 — 36. — С.441 — 445.
Боряк Олена. Стан народного акушерства в ХІХ ст. // Українській історичний журнал, 2001. — № 2. — С.49 — 61;
Гаврилюк Наталія. Досвід історико-етнографічного картографування родильних звичаїв та обрядів українців ІІ Народна творчість та етнографія, 1978. — № 1. — С. 18-27.
Гаврилюк Наталія. Формули-міфи про народження дітей (До ареальної характеристики по українському Поліссі і суміжнихтериторіях) // Проблеми сучасної ареології. — Київ, 1994. — С. 332—339.
Ганус Дзвенислава. Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ-ХХ століття // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 1. С. — 76-83
Гвоздевич Стефанія. Родильна обрядовість поліщуків // Полісся України. — Львів, 1997
Гілевич Ігор. Баба-повитуха у селянському житті галицької Волині у ХІХ — першій половині ХХ ст. (За матеріалами зі с. Синькова та присілка Діброви Радехівського району) // Етнічна культура українців. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2006. — С. 247—265.
Грушевський Марко. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу / Марко Грушевський — К.: Либідь, 2006. — 256 с.
Дроботенко Валентина, Омельченко З. Словник родинної обрядової лексики східностепових українських говірок // Лінгвістичні студії. Збірник наукових праць.- Вип. 2. — Донецьк, 1996. — С. 264—269.
Маслійчук Володимир. Дітозгубництво на Лівобережній та Слобідській Україні у другій половині XVIII ст. / Володимир Маслійчук. — Харків: Харківський музей приватної садиби, 2008. — 128 с.
Небесна Зоряна. Звичаї при народженні дитини на Бойківщині. Динаміка змін в обрядовості ХХ–ХХІ століть / З. Небесна // Народна творчість та етнографія. — 2010. — № 6. — С. 40-46
Сурта Е. Н. Повитухи в период позднего средневековья в Германии: маргиналы или пограничная социальная группа? // Генедерние исследования (рос.)

Примітки

Повитуха // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Повитуха // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 6, 1975. — С. 663
Сповитуха // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Ба́ба-бра́нка / Російсько-українські словники.
«Национальная Школа Традиций Повивального Дела». Архів оригіналу за 1 червня 2009. Процитовано 5 листопада 2008.
Жайворонок В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Віктор Жайворонок. — К.: Довіра, 2006. — С. 20- 22
Гаврилюк Н. Картографування явищ духовної культури (За матеріалами пологової обрядовості українців) / Наталія Гаврилюк. Київ: «Наукова думка», 1981. С. 67.
Кузеля Зенон. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа // Матеріали до українсько-руської етно- логії. — Львів, 1906. — Т. 8. — С. 15;
Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу / Марко Грушевський — К.: Либідь, 2006. — 256 с.
Беньковскій И. Поверья и обрядности родинь и крестинь / Иван Беньковский // Киевская старина. — 1904. — № 10. — С. 1-3.
Малинка А. Родыны и хрестыны / А. Малинка // Киевская старина. — 1898. — № 5. — С. 254—286.
Ястребовь В. Обрядовое постриженіе детей / В. Ястребов // Киевская старина. — 1895. — №.10. — С. 1-2.

Посилання

Боряк Олена. Баба-повитуха в контексті полювання на відьом: українсько-західноєвропейські паралелі
Відчиняння // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 164. — 1000 екз.
Повитуха // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1405. — 1000 екз.
Сердюк Ігор. Баба-повитуха у ранньомодерному суспільстві (за даними статистичних джерел та етнографічних досліджень)
Пуповая бабка в славянском фольклоре (рос.)
Повитуха (Словарь языческой мифологии славян) (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Повитуха // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[2] Повитуха // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 6, 1975. — С. 663

[3] Сповитуха // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[4] Ба́ба-бра́нка / Російсько-українські словники.

[5] «Национальная Школа Традиций Повивального Дела». Архів оригіналу за 1 червня 2009. Процитовано 5 листопада 2008.

[6] Жайворонок В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Віктор Жайворонок. — К.: Довіра, 2006. — С. 20- 22

[7] Гаврилюк Н. Картографування явищ духовної культури (За матеріалами пологової обрядовості українців) / Наталія Гаврилюк. Київ: «Наукова думка», 1981. С. 67.

[8] Кузеля Зенон. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа // Матеріали до українсько-руської етно- логії. — Львів, 1906. — Т. 8. — С. 15;

[9] Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу / Марко Грушевський — К.: Либідь, 2006. — 256 с.

[10] Беньковскій И. Поверья и обрядности родинь и крестинь / Иван Беньковский // Киевская старина. — 1904. — № 10. — С. 1-3.

[11] Малинка А. Родыны и хрестыны / А. Малинка // Киевская старина. — 1898. — № 5. — С. 254—286.

[12] Ястребовь В. Обрядовое постриженіе детей / В. Ястребов // Киевская старина. — 1895. — №.10. — С. 1-2.