Погребки
Погребки (до 1969 р. — Погрібки, з 1969 по 2016 — Коротченкове) — село в Україні, у Шосткинському районі Сумської області. Населення становить 619 осіб. Орган місцевого самоврядування — Коротченківська сільська рада.
село Погребки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район/міськрада | Шосткинський район |
Рада | Коротченківська сільська рада |
Основні дані | |
Населення | 619 |
Поштовий індекс | 41114 |
Телефонний код | +380 5449 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°58′50″ пн. ш. 33°22′48″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
129 м |
Водойми | річки: Десна, Свірж, Віть |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Погребки, вул. Цибенка, 40а |
Карта | |
Погребки | |
Погребки | |
Мапа | |
Географія
Село Погребки знаходиться на лівому березі річки Десна в місці впадання в неї річки Свірж, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Остроушки, на протилежному березі — села Комань (Новгород-Сіверський район) та Чулатів (Новгород-Сіверський район), вище за течією річки Свірж на відстані 1,5 км розташоване село Свірж. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці (Віть) і заболочені озера (Івне).
До районного центру м. Шостки 17 км.
Історія
Вперше згадується як село Погрібки в царській грамоті як власність Спаського монастиря в 1552 р.
По-різному підходять до обґрунтування витоків назви цього поселення, про що дізнаємося з краєзнавчих матеріалів. У першому випадку її виникнення пов'язують з петровськими часами, стверджуючи, що на місці нинішнього села колись були погреби Петра І; у другому випадку місцеві жителі, переповідаючи легенди, доводять, що на території сучасного села у давнину знаходилися погреби Новгород-Сіверського монастиря, у яких зберігалися різні сорти вин. Так, на основі історичних джерел встановлено, що за Деулінським перемир'ям 1618 року село відійшло до Польщі. В першій половині XVIII століття ним володіли монахи-домініканці, а після приєднання України до Росії — монахи Чернігівського монастиря.
Те, що Петро І восени 1708 року перебував на місці поселення, історично засвідчено, але, на жаль, не зафіксовано наявності на цій території погребів.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[1].
1969 р. — перейменовано в село Коротченкове.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 789 осіб, з яких 334 чоловіки та 455 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 620 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 89,01 % |
російська | 9,85 % |
білоруська | 0,97 % |
Відомі люди
У селі народився Коротченко Дем'ян Сергійович (* 29 жовтня (10 листопада) 1894 — † 7 квітня 1969) — державний і партійний діяч УРСР.
Примітки
- стор 162 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 травня 2015.
- Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Т. Беценко. Етюди з топонімії Сумщини. Походження географічних найменувань. — Суми: Собор, 2001. — 72 с. — Бібліогр.: с. 62-66. — ISBN 966-7164-43-8