Подібна

Поді́бна село в Україні, в Уманському районі Черкаської області. Розташоване за 11 км на південний захід від смт Маньківка, за 1 км від залізничної станції Подібне та за 1 км від автошляху М05. Населення — 969 чоловік (2005).

село Подібна
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Уманський район
Рада Подібнянська сільська рада
Код КАТОТТГ UA71060150100080758
Облікова картка Село на сайті ВРУ 
Основні дані
Засноване середина 17 століття
Населення 969 (на 1 січня 2005 року)
Поштовий індекс 20143
Телефонний код +380 4748
Географічні дані
Географічні координати 48°54′58″ пн. ш. 30°13′37″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
233 м
Відстань до
обласного центру
143,9 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Подібне
Місцева влада
Адреса ради с. Подібна
Сільський голова Кобзар Валерій Михайлович
Карта
Подібна
Подібна
Мапа

Історія

Історія села починається з середини XVII століття.

У 1759 році тут збудовано на новому місці й освячено Михайлівську церкву. На той час у селі проживало 431 чоловіків та 411 жінок, які мешкали в 102 будинках. Працювало два млини.

У 1864 році Лаврентій Похилевич занотував у своїх «Сказаннях…» про це поселення так:

К Помойницкому приходу причислено село Подобное, отстояіуее в 5-ти верстах от Помойника. Жителей в нем обоего пола 1163.
Приписная церковь Михайловская, деревянная, построена 1759 года. До 1842 года она была особою приходскою и имела собственную землю, поступившую в казну за уничтожением особою прихода.

У 1900 році в селі було 382 двори; кількість мешканців: чоловіків — 915, жінок — 992. На той час тут діяли церква, церковно-приходське училище, вітряк та млин.

У 1905 році село відносилося до Краснопільської волості Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення знаходилося 2640 десятин; на той час у селі було 406 дворів.

Під час Другої світової війни в селі діяла підпільна диверсійна група на чолі з Миколою Савовичем Громовим-Смаженюком, які пустили під укіс два поїзди на залізничній ділянці Поташ—Яроватка. 255 уродженців села брали участь у боях, із них: 119 нагороджені бойовими нагородами, 131 загинули. У 1947 році на Братській могилі, де поховані визволителі села, встановлено пам'ятник. У 1965 році в центрі села збудовано обеліск Слави воїнам-визволителям, які загинули на війні.

У післявоєнний період у селі була контора колгоспу імені М. Щорса, за господарством було закріплено 2201,7 гектари землі, у тому числі 2103,2 га орної. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Тут був млин, механічна та деревообробна майстерні. На той час у селі були відкриті восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека з фондом 12,4 тисяч книг, медичний пункт, дитячий садок, відділення зв'язку, три магазини.

Галерея

Археологічні знахідки

На території села виявлено залишки поселення трипільської культури, 5 — доби бронзи, 2 — черняхівської культури. Історик Михайло Брайчевський у книжці «Римська монета на території України» засвідчив, що в Подібній знайдено срібні монети Марка Аврелія, а також прадавнє скляне намисто, фрагменти мідного виробу, глиняні вироби.

Біля села під час археологічних розкопок у 70-х роках XIX століття знайдено залишки Святого Письма українською мовою.

Відомі постаті та жителі

  • Салітра, Михайло Михайлович (1986) — український естрадний співак, композитор, поет. Учасник вокально-інструментального ансамблю пісні і танцю «ДПД». Лауреат премій «Буковинський Каштан» та «Синя Пектораль».

Посилання

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.