Пожежа на складі боєприпасів у Калинівці

• Площа складу: 600 га;
• Маса боєприпасів: за попередніми даними, до 188 тис. тонн. Згідно повідомлення Степана Полторака 28 вересня, склади могли прийняти до 140 тис. тонн боєприпасів, проте фактична заповненість була 83 тис. тонн., з яких 68 тис. тонн — боєприпаси, готові до застосування, решта — компоненти до боєприпасів та металобрухт.[2][3]
• Повідомлялося, що склад містив ракети систем залпового вогню «Смерч», «Ураган» і «Град». За даними МОУ, на складі зберігалася велика кількість танкових снарядів 125 мм калібру.[4] Ймовірно, зберігалися також ракети до тактичних комплексів «Точка-У»[5], та, за словами Юрія Бірюкова, деяка кількість ракет комплексів 9К52 «Луна» та 2К12 «Куб», які призначалися на утилізацію.[6] Вже після вибухів на фотографіях, які потрапили в мережу, в околицях 48-го арсеналу були ідентифіковані реактивні двигуни, які є частиною боєприпасу активно-реактивної міни АРМ-0 «Гагара» (ЗФ2) для мінометів калібру 240мм (самохідний 2С4 «Тюльпан» або буксируваний 2Б8).[7][8][9]

Близько 21:00 26 вересня 2017 року прозвучали перші вибухи.[5] За словами заступника міністра інфраструктури Юрія Лавренюка, первинну інформацію про вибухи в Калинівці повідомив екіпаж літака, який прямував з Ларнаки до Мінська.[12]

Зовнішні відеофайли
	1. Горять склади в м. Калинівка // 26 вересня 2017
	2. Горять склади Калинівка // 26 вересня 2017
	3. О 22:20 в Калинівці горить арсенал // 26 вересня 2017
	4. Потужний вибух зранку // Reuters,[13] 27 вересня 2017

Вже через півгодини розпочалася евакуація населення. Блокпост, встановлений полком Нацгвардії, з'явився практично відразу після початку вибуху.[5]

22:10 — закрито перегін Сосонка-Калинівка. Через вибухи чотирнадцять потягів змінили маршрути. Закрили чотири станції: Калинівка-1, Калинівка-2, Гулівці, Холонівська та роз'їзд Сальницький.[14]

Станом на 2:00 ночі 27 вересня більшість жителів Калинівки, Стрижавки, Лавровки і Сальника було евакуйовано і йшла евакуація з інших сіл.[5][15]

Станом на 3:15 евакуйовано близько 28 тисяч людей. До лікарні потрапили двісті осіб. До Вінниці прибули Володимир Гройсман, голова СБУ Василь Грицак, голова Генштабу Віктор Муженко.[16]

Зранку 27 вересня повідомлялося, що для гасіння пожежі було залучено 691 людину і 149 одиниць техніки, в тому числі літак Ан-32П, та спеціальний пожежний танк ГПМ-72, який Львівський бронетанковий завод терміново передав рятувальникам.[17]

Станом на 10:24 Укрзалізниця змінила маршрут сорока семи потягів. Затримка поїздів складе від 5 до 8 годин. Персонал шести станцій та одного роз'їзду евакуйовано. Підготовлено для роботи з працівниками ДСНС три пожежні поїзди.[18]

Внаслідок пожежі «Украероцентр» закрив повітряний простір у радіусі 50 км від зони спалаху військового складу у Калинівці, від поверхні до необмеженої висоти, також, закрито рух для всіх видів транспорту на автодорозі державного значення М21 Житомир — Могилів-Подільський.[19]

Зранку 27 вересня чотири вінницькі школи закрили, оскільки до них евакуювали жителів сіл.[20]

Станом на ранок 1 жовтня 2017 року тривали поодинокі вибухи, які було чути в тому числі у Вінниці.[21]

Станом на 27 вересня постраждало дві особи. Ліквідовано пожежі у чотирьох житлових будинках, евакуйовано близько 30 тисяч осіб.[22]

За даними журналістів на 29 вересня, у результаті вибуху різні пошкодження отримали близько 2 тисяч будинків, 12 були зруйнованими повністю. У результаті вибуху місцева жителька дістала серйозні поранення від вибухової хвилі. Ще одна жінка пошкодила ногу в ході евакуації.[4]

Периметр військового арсеналу поблизу Калинівки, 30 вересня.

За даними Генштабу, 70 % території військових складів під Калинівкою на Вінниччині не постраждали.[23]

За даними МОУ станом на 29 вересня, вибухнуло понад 30 % наявних боєприпасів. Заявлено про знищення 32 тис. тонн снарядів, у тому числі 21 тис. тонн танкових снарядів 125 мм.[4]

Згідно заяви секретаря комітету ВР з питань безпеки і оборони Івана Вінника, втрати від катастрофи в Калинівці становлять 40 тис. тонн боєприпасів. Збитки від втрати боєприпасів становлять не менше 800 млн дол.[4]

Зовнішні зображення
	1. Кратер // Reuters, 29 вересня 2017
	2. Кратер // Reuters, 29 вересня 2017
	3. Пожежні машини на місці вибухів // Reuters, 29 вересня 2017

За даними журналістських розслідувань, вибухнули одні з найбільш затребуваних у армії типів боєприпасів — в основному 125 мм танкові снаряди, 122 мм реактивні снаряди РСЗВ БМ-21 «Град», 122 мм гаубичні снаряди, 82 і 120 мм міни для мінометів. Повідомляється, що за чотири роки війни (2014—2017 рр.) з Калинівки на фронт і бойову підготовку армії було поставлено близько 24 тис. тонн боєприпасів, тобто навіть за мінімальними оцінками, збитки від вибуху перевищують весь обсяг поставок снарядів і мін з арсеналу за чотири роки війни. Не вибухнули і вціліли сховища особливо цінних 152 мм гаубичних снарядів і 220 мм реактивних снарядів РСЗВ БМ-27 «Ураган».[4]

29 вересня Reuters опублікували фото наслідків вибуху на арсеналі з висоти пташиного польоту.[24]

На ліквідацію наслідків вибухів кабмін виділив 100 млн гривень. Також, було виділено Міністерством внутрішніх справ додатково Державній службі з надзвичайних ситуацій 23,5 мільйона гривень.[25] Вінницька міська рада виділила 5 млн гривень.[26] По 3—10 тисяч видавали на окремі господарства районна рада Калинівки.[27] До відновлення зруйнованих будівель долучились також волонтери.[28]

Однією з основних проблем стала значна нестача шиферу, який в торгових мережах вже був розкуплений в наслідок недавніх точкових випадінь крупного граду в Україні тижнем раніше.[29] Підвезенням шиферу почали займатись волонтери та окремі депутати. Окремим значно постраждалим домогосподарствам пропонувалась компенсація (викуп), ремонт, або кошти на ремонт власних помешкань за вибором.[27]

Повідомлення МВС про повне очищення території від боєприпасів з'явилося 28 листопада[30].

Як і у випадку пожежі 2017 року у Балаклії, одному з найбільших складів в Україні, розглядається версія щодо диверсії з боку РФ.[5]

У порівнянні з пожежею у Балаклії, де евакуація населення почалася лише через чотири години, у Калинівці влада реагувала ефективніше: завдяки попередньому оголошенню про антитерористичні навчання у Вінницькій області, евакуація та інші роботи з ліквідації наслідків пожежі були ефективні і розпочалися набагато швидше.[5]

27 вересня 2017 року Костянтин Місюра, офіцер ЗСУ, повідомив, що протягом двох днів антитерористичних навчань у Вінницькій області тривали пошуки і ведення диверсійних груп. Основна маса учасників груп і їх цілі були визначені, після чого учасники були затримані. Проте одна група змогла доправити на безпілотнику підривний пристрій.[31][32]

Згідно попередньої доповіді Анатолія Матіоса від 28 вересня 2017 року слідство не встановило жодних диверсійних груп, які могли б підпалити склади боєприпасів в Калинівці[33]. Також Матіосом була спростована попередня версія щодо причетності до пожежі безпілотного літального апарату.[34]

29 вересня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що існують свідчення того, що до вибухів на військових складах у районі Калинівки призвів закладений диверсантами детонатор. Він також сказав, що ці вибухи є частиною воєнних дій Росії.[35][36][37]

22 листопада 2017 року прес-служба Військової прокуратури України повідомила про причину вибухів. За їх словами, 26 вересня 2017 року старший офіцер майор Б., начальник режимної служби Вінницького зонального відділу ВСП, неналежно виконував службові обов'язки з контролю пропускного режиму, через що працівники приватного підприємства із забороненими легкозаймистими речовинами потрапили на територію, де зберігалися боєприпаси до танкових гармат. 9 листопада щодо майора Б. складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 172-15 (недбале ставлення до військової служби). 10 листопада Калинівський райсуд Вінницької області наклав на майора штраф у 2465 грн.[38][39][40]

11 вересня 2019 року, близько 11.30, було зафіксовано 6 вибухів боєприпасів на ділянці підриву нерозірваних боєприпасів. За попередньою інформацією, задимлення сталося через горіння близько двох гектарів сухої трави.[41]

• Список вибухів та пожеж на військових складах в Україні
• Пожежа на складі боєприпасів у Балаклії
• Пожежа на складі боєприпасів у Дружбі
• 48-й арсенал (Україна)
• Вибухи в Україні під час російської збройної агресії (з 2014)
• Протипожежна профілактика

• Романюк, Роман; Будерацький, Євген (27 вересня 2017). На пороховій бочці. Коли й чому в Україні вибухали армійські склади. http://www.pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 28 вересня 2017.
• Під Вінницею горять військові склади (ХРОНІКА) // Депо
• Руслан Рудомський, Пожежа на складах в Калинівці. Чому трагедія була неминучою // Депо, 27 вересня 2017
• Юрій Бутусов, Катастрофа в Калинівці: вибух, якого чекали // Дзеркало тижня, 29 вересня 2017
• Дубчак, Андрій; Васильєв, Євген (30 вересня 2017). Коротко про Калинівку. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. Процитовано 30 вересня 2017.
• Андрій Завертаний (26 Жовтня 2017). Фоторепортаж місяць потому:Без вікон у передчутті зими — як живе село під артскладами за місяць після вибухів. vezha.vn.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 28 жовтня 2017.

• Стратегічні об'єкти мають бути захищені, а винні у вибухах на військових складах притягнуті до відповідальності — Президент щодо ситуації під Калинівкою // Сайт Президента України
• http://www.rnbo.gov.ua/news/2892.html%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D ^{[недоступне посилання з 06.09.2018]} // Рада національної безпеки і оборони України
• Сайт Уряду України
• Сайт Державної служби України з надзвичайних ситуацій
• Сайт Міністерства оборони України
• Сайт Служби безпеки України
• Сайт Міністерства внутрішніх справ України
• Сайт Міністерства охорони здоров'я України
• Сайт Національної гвардії України
• Сайт військової прокуратури Центрального регіону України
• Сайт Віницької ОДА
• Сайт Калинівської РДА
• Сайт Укрзалізниці